• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація харчових волокон.

1). За сировинними джерелами:

- традиційні: харчові волокна злакових, бобових рослин, овочів, коренеплодів, фруктів, ягід, цитрусових, горіхів, грибів, водоростей;

- нетрадиційних: харчові волокна листяної і хвойної деревини, стебел злаків, очерету, трав;

2). За водорозчинністю: - водорозчинні: пектин, камедь, слиз, - водонерозчинні: целюлоза, лігнін;

3) По мірі мікробної ферментації в товстій кишці:

- що майже (чи) повністю ферментуються: пектин, камедь, слиз, геміцелюлози;

- що частково ферментуються: целюлоза, геміцелюлоза;

- неферментовані: лігнін.

4) За характером біополімерів :

- гомогенні (однорідні), сформовані з подібних високомолекулярних речовин: целюлоза, пектин, арабінами, лігнін;

- гетерогенні (неоднорідні), які включають біополімери кількох видів: геміцелюлози, геміцелюлозо-целюлозо-лігніни;

5) За концентрацією у виділених препаратах:

- вихідна сировина, що містить до 30 % ХВ: побічні продукти переробки зерна, фруктові вичавки, лушпиння;

- концентрати ХВ що включають 60…90 % цих компонентів: концентрати ХВ томатних вичавок, пшеничних висівок;

- напівконцентрати ХВ, що включають 30…60 % власне волокон: висівки зерна;

- Ізоляти ХВ, в яких понад 90 % власне ХВ: лігнін, целюлоза;

6) За водоутримувальною здатністю:

- сильноводозвязувальні, що зв’язують більше ніж 8 г води/ г ХВ: ХВ бурякового жому, виноградної лози,

- середньоводозвязувальні, що зв’язують від 2 до 8 г води/ г ХВ: ХВ пшеничних висівок, виноградних вичавок;

- слабководозвязувальні, що зв’язують до 2 г води/ г ХВ: ХВ і целюлоза макухи виноградного насіння.

7) За сорбційною здатністю:

катіоніти:

- сильні - 0,003 моль/г ХВ ( ХВ рисового лушпиння,конюшини, луцерни);

- середні – 0,001…0,003 моль/г (ХВ селери, ревеню, цибулі, );

- слабкі – до 0,001 моль/г ХВ (ХВ жому цукрового буряку, груші, гороху); аніоніти:

- сильні - 0,003 моль/г ХВ(ХВ конюшини, люцерни, виноградної лози);

- середні – 0,001…0,003 моль/г (ХВ оболонок гречки, гороху, рисового лушпиння, виноградних вичавок);

- слабкі – до 0,001 моль/г ХВ (целюлоза і целолігнін макухи виноградного насіння);

- амфоліти:

- сильні - 0,003 моль/г ХВ ( ХВ люцерни, виноградних вичавок);

- середні – 0,001…0,003 моль/г (ХВ цукрового буряку );

- слабкі – до 0,001 моль/г ХВ (ХВ оболонок гороху);

8) за впливом на обмін речовин:

- ХВ, що впливають на обмін ліпідів ( ХВ пшеничних висівок, конюшини, виноградних вичавок);

- ХВ, що впливають на обмін вуглеводів (пектин, гуар, ХВ берези);

- ХВ, що впливають на обмін білкових речовин ( родина лілійних);

- ХВ, що впливають на обмін мінеральних речовин і вітамінів (ХВ пшеничних висівок, цукрового буряку).

9) за радіозахисни властивостями:

блокатори, тобто ті, що знижують всмоктування (накопичення) радіонуклідів в організмі на певну кількість відсодків:

- слабкі – до 10% ( ХВ пшеничних висівок, цукрових буряків);

- середні – 10..30 % ( целолігнін, холоцелюлоза люцерни, ХВ столового буряку);

- сильні – понад 30 % ( альгінати, ламінарія, зостера, ХВ люцерни, шьнікірки лимона);

декорпоранти, тобто ті, що виводять радіонукліди:

- слабкі – до 5 % ( пектинові речовини деяких видів рослинної сировини;

- середні – 5 – 20 % ( целолігнін люцерни);

- сильні – понад 20 % ( морська капуста – ламінарія).

Джерела харчових волокон: Джерела клітковини (целюлози):

Дуже велика кількість (2,5 і більше):

- знаходиться в здеревянілій частині рослин: побічні продукти переробки зерна, листові і хвойні дерева, тростина, трава, стебла злаків, висівки пшеничні, квасоля, смородина, вівсяна крупа, горіхи, фініки, полуниця, інжир, чорниця, журавлина, малина, родзинки, горобина, аґрус, чорнослив.

Велика кількість (1-2,0):

- крупа гречана, перлова, ячна, вівсяні пластівці «Геркулес», лущений горох, картопля, морква, капуста білокачанна, горошок зелений, баклажани, перець солодкий, гарбуз, щавель, айва, апельсин, лимон, брусниця, гриби свіжі.

Помірна кількість (0,6-0,9):

- хліб житній з сіяного борошна, пшоно, крупа кукурудзяна, зелена цибуля, огірки, буряк, томати, редис, капуста цвітна, диня, абрикоси, груша, персики, яблука, виноград, банани, мандарини.

Дуже мала кількість (0,1-0,2): хліб пшеничний з борошна 1-го і вищого сорту, манна крупа, макарони, печиво.

Джерела геміцелюлоз:

Арабінами: цукровий буряк, земляний горіх, яблука, цитрусові.

Ксилани: у вегетативних частинах рослин – насіння, листя.

Галактани: оболонки зерна, даурська модрина, водорості.

Манани: водорості, дріжджі, хвойна деревина.

Фруктами: зерна пшениці, ячменю, топінамбурі, травах. У бактеріях деяких видів.

Джерела лігніну: входить до складу клітинних стінок рослин.

Джерела пектинів: овочі: коренеплоди (буряки, морква), бульбоплоди (картопля), стеблові (селера), плодові (баклажани, томати, бобові), гарбузові (кавуни, дині, кабачки), бобові (горох, квасоля), зернові (кукурудза); плоди: насіннєві (яблука, айва), кісточкові (вишня, черешня), ягоди справжні (виноград, смородина), ягоди несправжні (полуниця, суниця),ягоди складні (малина, ожина), субтропічні (цитрусові), тропічні (інжир); промислова сировина: листя чаю, тютюн, соняшник, кора хвойних дерев (сосни, ялини, модрини).

Джерело: http://refleader.ru/rnabewotrrna.html

Переглядів: 683