МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні положення1. Людина існує окремо від навколишнього середовища. Ця модель розглядає людину окремо від навколишнього світу, протиставляє її йому. Зовнішній світ представляється як середовище чужорідне. Цей поділ світу закладений у нас дуже глибоко. За допомогою масового гіпнозу (і в першу чергу за допомогою науки, освіти й релігії) у нашу підсвідомість із дитинства впроваджуються певні постулати й правила. І ми живемо за цими правилами, боячись відступити від них. Але все-таки пальму першості в побудові моделі «Жертва» потрібно віддати релігії. Саме за допомогою релігії з дитинства вселяють, що людина раб Божий, що вона гріховна і порочна по суті своєї. А наука й освіта формують особливу філософську концепцію, відповідно до якої людина мала й незначна, вона лише порошина у Вселеної, а тому від неї мало що залежить, а точніше - людина залежить від навколишнього світу. Найстрашніше, що ця модель тяжіє не тільки над дорослими людьми. Її усмоктує дитина з молоком матері. Вона просто передається в спадщину. І поки ця модель переважає в людській свідомості, жодна людина на землі не може бути щасливою. 2. Навколишній світ - світ ворожих і союзних сил. Світ добра й зла. Як важко жити в такому світі. Постійно доводиться очікувати нападу. Стан вічної напруги й страху. Страху за своє життя. Навколишнє середовище сприймається як чужорідне й вороже. Людина, що користується цією моделлю, постійно перебуває в особливому стані занепокоєння. З одного боку, вона боїться залишитися без засобів до існування, і в неї виникає занепокоєння із приводу майбутнього. З іншого боку - на людину тисне час. Він тече невблаганно. Кожен день народження нагадує про вік. І виникає страх старості й смерті. А стан здоров'я? Адже існує думка, що до старості хвороб стає набагато більше. Виходить, що, чим старішими ми стаємо, тим сильніше наше внутрішнє занепокоєння, тим більше хвороб і менше сил. Люди з такою моделлю бачать навколишній світ у чорному світлі. Вони розглядають його як джерело небезпеки й зла. Прокидаючись вранці, вони страхаються при думці, що їм доведеться вийти за межи свого будинку. Побоюючись шкоди, що заподіє їм світ, вони випробовують стрес, постійно готуючись до боротьби або втечі. Їхнє серце може битися прискорено, а тиск - підніматися. Іноді вони гніваються, думаючи, що в цьому жорстокому світі кращий захист - напад. Або стають украй пасивними, сподіваючись, що їх залишать у спокої. Крім того, як правило, такі люди - песимісти. Вони очікують найгіршого, і іноді їм роблять приємність невдачі інших людей, тому що подібні події підтверджують обґрунтованість їхнього погляду на світ і стратегії виживання. На їхню думку, у світі виживає найсильніший, тому що людина людині - вовк. У подібних людей спостерігається схильність до зайвого негативізму. Всі їхні переживання зосереджені навколо втрат й поразок. Вони тривожні, нещасні й неспокійні. Люди з підвищеним рівнем тривожності сприймають світ як джерело небезпеки. Вони намагаються обмежувати свої контакти з світом, оскільки він загрожує їх фізичному й психологічному благополуччю. Такі люди також звичайно мають низький рівень самоповаги. Наприклад, їх легко збентежити, вони відмовляються від своїх нових ситуаціях, не одержують задоволення від життя й нерідко хотіли б виявитися іншими людьми. 3. На людський організм постійно впливають певні ворожі сили (мікроорганізми, фізичні й хімічні фактори, дії людей). Людина постійно перебуває в стані оточення й боротьби. «Навкруг вороги!» Напевно, багатьом з вас знайомий цей стан. Типовий приклад, коли людина користується моделлю «Жертва»: спочатку вона перебуває у позиції жертви, що «поганий» уряд довів її до вбогості, а потім непомітно для самої себе приймає на себе роль ката, щоб покарати винних у її лихах. Все дуже просто! Якщо ви вважаєте, що вам заподіяли біль, то автоматично стаєте жертвою. Якщо ви заподіюєте біль іншим - ви вже тиран. Але будь-який тиран, рано або пізно, однаково стане жертвою, тому що всяка жертва мріє стати тираном. 4. Збереження життя — це боротьба. Вічна боротьба зі злом. Боротьба за виживання. Іноді ми перемагаємо зло (як правило, за допомогою насильства), іноді воно виграє битву. Навіть якщо ми навчимося перемагати зло, те в остаточному підсумку програємо війну, тому що вмремо. Та й зла не стане менше, адже сила дії дорівнює силі протидії. Чим сильніше ми боремося зі злом, тим сильнішим й витонченим воно стає. Людина, що бореться за своє життя з ворожим світом, насправді не живе, а виживає. 5. Світ обмежений. У такому світі людина постійно випробовує недолік чого-небудь: ресурсів, грошей, часу. Потрібно обійти інших, потрібно придушити конкурентів, взяти якнайбільше, а то не дістанеться. Адже світ обмежений - на всіх не вистачить. А насправді всі обмеження знаходяться в «нашій голові», нашій Я-концепції. 6 Люди з такою моделлю світу мають негативне мислення й вважають: • Що навколишній світ улаштований неправильно. • Що люди мають більше недоліків, ніж достоїнств. • Що в майбутньому обов'язково відбудеться щось погане. • Що людина, яка мовчить і дивиться на нас, думає про нас щось погане. • Що любов не існує, а є тільки залежність і розрахунок. • Що не потрібно до чогось прагнути, тому що однаково нічого не вийде. Такі люди й живуть за законами негативного мислення, тобто вони негативно ставляться до людей і навколишнього світу, планують неприємні події, припускають погані думки в навколишніх. Відповідно, все це вони й одержують у відповідь. Чи помічали ви, що коли ви супитеся й з недовірою дивитеся в очі співрозмовникові, через якийсь час він теж починає супитися й випробовувати недовіру до вас? Зовнішній світ і оточуючі люди дзеркально відбивають нас самих. Те, що ми почуваємо й думаємо, - те й одержуємо у відповідь. Тому не слід забувати, що найчастіше виразка шлунка виникає не від того, що з'їли ми, а від того, що з'їдає нас (занепокоєння, страх, гнів, заздрість і багато інших «ментальних вірусів»). 7. «Чому я?» Такі люди, потрапляючи в критичні ситуації, часто задають собі питання: «Чому я?» Однак це питання відволікає нас від рішення проблеми, і ми тим самим перекладаємо відповідальність за події на зовнішні обставини. Наприклад, ми говоримо: «Чому це трапилося із мною? О, Господи, чому я? Чому вони завжди так поводяться? Чому не дадуть мені спокій?» Щораз, коли з наших губ зриваються ці слова, ми лише дарма витрачаємо сили, оскільки відповіді на них не існує. Ми тупцюємо на місці, замість того, щоб вирішувати проблему, що виникла. Якщо ви цілими днями обвинувачуєте у своїх проблемах зовнішні обставини, вам ніколи не домогтися успіху. Ніколи, навіть якщо та або інша неприємність, що виникла у вас, усього лише черговий урок, піднесений життям. Адже це ваша проблема, отже, ви відповідаєте за неї. 2.2. Сутність.З вами щось відбувається, і ви при цьому усвідомлюєте себе не причиною того, що відбувається, не активним співорганізатором події, а лише тим, хто випробовує на собі вплив з боку зовнішніх сил. Ви не створюєте подій, а лише реагуєте на них. Ви не бачите й не визнаєте своєї активної участі в створенні обставин. Обставини «трапляються» з вами. Ви - об'єкт впливу сукупності різних життєвих обставин. Ви - не першопричина, ви - наслідок. Скажемо простіше й навіть грубіше. Ви - жертва.При цьому жертва - це зовсім не обов'язково щось напівживе й закривавлене. Зовсім ні. Ви - побутова жертва, що зовні виглядає точно так само, як і будь-яка інша людина. Якщо у вас у житті є складності, то створили їх не ви, а хтось інший. Або щось інше (уряд, злі сили, недруги, закони, екологія й т.д.). Ви не відповідаєте за те, що з вами відбувається. Ви не винуваті. Це не ви створили! Вам просто не потаналино (із чоловіком, дружиною, батьками, роботою, країною, урядом, дітьми, здоров'ям, віком, зовнішністю, друзями, роботою, начальником, колективом і т.д.). Зрештою, у який складний час ви живете! Ви - жертва невдалого збігу обставин. Жертва — це стиль життя.Загальна концепція її така: «Тут я нічого не можу змінити, я не відповідаю за те, що відбувається, тому що не я створив це. Є хтось або щось, що псує мені життя. І якби не це, у мене все було б набагато краще. Я не знаю, що із цим робити, і не бачу виходу. Я безпомічний. Підкажіть, що мені робити?» Особливість цієї життєвої позиції в тім, що ви зовсім щиропочуваєте себе безпомічним і нещасним. Ви зовсім щиро страждаєте. Ви зовсім щиро просите поради, що вам робити. І ви зовсім щиро вважаєте, що зробити в цій ситуації нічого не можна. І ви зовсім щиро не розумієте тих людей, які стверджують, що ви зайняли цю життєву позицію добровільно. Було б просто знущанням думати, що ви самі вибрали цей спосіб життя. Ви ж не ідіот, просто все так склалося. У ваших складностях завжди є винуватий. Це або людина, або обставини. А ви – ні, ви гарний! Навіть наша мова підбудувався під цю модель мислення - мислення безвідповідальної людини: • Стосунки не склалися(вони десь там, без мене не склалися, це не я їх не склав, це партнер). • Так вийшло в моєму житті(воно само так вийшло, я отут ні при чому). • Бог не дав щастя(ну, отут хоч винуватого знайшли — Бог, чи бачите, недоглядів). • Мені не таланить(це «воно» не таланить, зі мною все гаразд). • Мене не розуміють(ну звичайно, це вони дурні, а не я). • Справи розвалюються(вони самі розвалюються, це не я їх розвалюю). Переглядів: 471
|
||||||||
|