МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Організація і проведення соціологічного дослідження.ТЕМА 10
Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи
Необхідність практичного використання знань у соціології
Значення соціологічних досліджень у праці молодого спеціаліста У попередніх розділах розглянуто переважно проблеми теоретичної соціології. Коли ж ішлося про емпіричну соціологію, то виклад матеріалу був побудований таким чином, аби дати уявлення про основні напрями конкретно#соціологічних досліджень, здійснюваних українськими і зарубіжними соціологами, та досягнуті ними результати. У цьому остан# ньому випадку ми не торкалися процедури організації і проведення конкретно2соціологічних досліджень, оскільки це є предметом окремого викладу. Водночас необхідність введення до підручника спеціального розділу про основні процедури збирання та аналізу первинної соціоло# гічної інформації зумовлена тим, що молоді спеціалісти#випускники сучасних вищих навчальних закладів у процесі майбутньої праці за фахом неодноразово матимуть потребу практичного використання набутих знань із соціології. Вони починатимуть професійну діяльність в умовах перехідного періоду і трансформації закритого тоталітарного суспільства у відкрите і демократичне, а це означатиме вимогу жити й діяти в докорінно змінених обставинах. Тут не допоможе досвід батьків і представників старших поколінь, оскільки вони жили і працювали в зовсім іншій системі соціальних вимірів і координат. Мало придатними будуть і закордонні рецепти та моделі розвитку, адже вони вироблені для інших часів та інших народів. Насильно втягнутий у комуністичний експеримент, український народ тепер шукає своїх шляхів повернення на магістральний путь уселюдського поступу. Унікальність посткомуністичної ситуації полягає в тому, що у світі немає ще досвіду безболісного переведення країн колишнього «соціалістичного табору» на рейки нормального цивілізо# ваного розвитку. Тому молодим спеціалістам доведеться розв’язувати багато проблем не лише фахового, а й загально#соціального характеру. У цьому їм може суттєво допомогти соціологія. Крім загальних знань про суспільство, в якому ми живемо, соціологія стане у пригоді і тоді, коли треба буде вирішувати конкретні проблеми і конфліктні ситуації за місцем праці. Як досягнути ефективності виробництва в умовах економічної кризи, краще організувати працю підлеглих, знайти розв’язання проблем плинності кадрів або «погасити» конфлікт, що загрожує перерости у страйк — на ці та інші запитання допоможуть знайти відповіді конкретно#соціологічні дослідження. Сучасний молодий спеціаліст сьогодні — це не тільки і не лише фахівець
Конфліктна ситуація на виробництві та шляхи її дослідження
Етапи конкретно2 соціологічного дослідження
Фіксація проблемної ситуації
Суть проблемної ситуації
Ознаки соціальної проблеми
у своїй сфері професійної діяльності. Він одночасно має бути знавцем людських душ, знати й розуміти потреби і запити тих, з ким він працює, добре володіти ситуацією і бачити тенденції розвитку на майбутнє. Отже, уявімо собі, що після успішного закінчення вищого навчального закладу ви приходите на своє перше місце праці й одразу потрапляєте у вир конфлікту між робітниками й адміністрацією. Вам як керівникові середньої ланки доведеться бути у сфері цього конфлікту й ухвалювати якісь рішення для його розв’язання Один із можливих варіантів дій — проведення конкретно#соціологічного дослідження, яке має на меті з’ясування причин конфлікту та аргументів обох сторін, задіяних у ньому. Але з чого почати? У загальному вигляді етапи проведення конкретно2соціологічного дослідження розгортаються у такій послідовності: • Виявлення проблемної ситуації. • Формулювання проблеми дослідження. • Розроблення програми конкретно#соціологічного дослідження. • Проведення соціологічного дослідження. • Аналіз одержаної соціологічної інформації. • Підготовка науково обґрунтованих рекомендацій за наслідками дослідження. • Прогноз ситуації на майбутнє Безпосереднім приводом для проведення практично орієнтованого соціологічного дослідження звичайно є та чи та соціальна проблема або проблемна ситуація, яка стосується певних груп людей, їхніх інтересів і потребує вирішення. Фіксація проблемної ситуації та з’ясування її суті передують конкретно#соціологічному дослідженню, утворюючи поперед# ній етап соціологічного аналізу. Отже, предметом емпіричного соціо# логічного дослідження є певна соціальна проблема (у нашому випадку — конфлікт між робітниками та адміністрацією конкретного підприємства в одній зі сфер економіки). Проблемна ситуація, як вважає В.Ядов,— це стан «знання про незнання», тобто необхідність вивчення якоїсь галузі соціального, в якій виникає порушення її нормального функціонування. Для організаторів соціологічного дослідження соціальна проблема виникає як стан знання про незнання якісних і кількісних змін, тенденцій розвитку певного процесу. Або іншими словами, ми знаємо, що на виробництві виник конфлікт, але поки що не знаємо, які є його причини та як можна його розв’язати. Соціальна проблема є завданням соціальної дії і характеризується певними ознаками. По#перше, це прагнення до зміни соціальної ситуації, що склалася в колективі людей, що його належить досліджувати. При
Формулювання проблеми дослідження
Харак2 теристики виробничої проблеми цьому ступінь усвідомлення проблеми дослідником буває різним — від нечіткого вгадування до цілком визначеного формулювання. По#друге, завжди є певна кількість варіантів вирішення соціальних проблем, при# чому кожен із них має свої наслідки. Що складнішою є соціальна система, в якій виникає проблема, то розмаїтішими будуть шляхи її вирішення. Тому соціологічний аналіз повинен розглядати соціальну проблему з огляду на основні параметри соціальної системи. У нашому випадку конфлікт на конкретному виробництві доцільно розглядати у взаємозв’язку із загальним станом нашого суспільства, у конкретному соціальному просторовому і часовому вимірі. Наступний крок — це переведення проблемної ситуації у формулю2 вання наукової проблеми. Для цього треба: • встановити реальне існування проблеми (тобто з’ясувати, чи є показники, котрі характеризують цю проблему, чи є облік і статистика щодо цих показників і чи вони достовірні); • виокремити найсуттєвіші елементи або фактори проблеми (у нашому випадку це означає виявити, які соціальні групи й особи беруть участь у виникненні та можливому вирішенні проблеми конфліктності, який вплив на це мають їхні інтереси, чи зацікавлені вони в уникненні назрілого конфлікту тощо); • визначити вже відомі елементи проблемної ситуації, що не потре# бують спеціального аналізу і є інформаційною базою для розгляду невідомих елементів (наприклад, дані обліку і статистики виникнення та розв’язання конфліктних ситуацій у минулому); • вирізнити у проблемній ситуації головні й другорядні компоненти для визначення основного напряму дослідницького пошуку; • проаналізувати вирішення аналогічних проблем, які вже розроблено раніше (для цього треба опрацювати дотичну наукову літературу, провести бесіди#консультації з компетентними фахівцями#експер# тами, спеціалістами з цих проблем — ученими або практиками з великим досвідом у відповідній галузі). На думку російських соціологів О.та К.Радугіних,виробнича проб# лема може бути описана за допомогою п’яти основних характеристик: • суть, або зміст. Наприклад, визначаючи проблему, необхідно з’ясувати, чому ми вважаємо, що соціальна напруженість у трудовому колективі висока. Порівняно з якими стандартами вона низька або висока? Може, це ще не трудовий конфлікт, а лише його перші ознаки?
• організаційне і фізичне місцезнаходження. У якому організаційному підрозділі (дільниці, бригаді, відділі, філії) і на якому фізичному об’єкті (підприємстві, приміщенні, складі, конторі) виявлено проб# лему? Якого поширення вона набула? Які виробничі й управлінські підрозділи вона заторкнула? • володіння проблемою. Чи є проблема «відкритою» (тобто знайомою всім) або «закритою» (тобто відомою лише певній групі осіб)? Які конкретно люди (управлінці, спеціалісти, робітники, службовці, допоміжний персонал) причетні до проблеми і найбільше зацікавлені в її вирішенні? • абсолютна й відносна величина. Наскільки проблема важлива в абсолютних величинах (наприклад, обсяг утраченого робочого часу або фінансів; об’єм невикористовуваних виробничих потужностей або кількість простоїв)? Як вона впливає на підрозділи, в яких її зафік# сували, і на людей, причетних до конфлікту? Наскільки проблема є важливою для організації чи підприємства взагалі? • часові межі. Відколи існує ця проблема? Чи вона з’явилася лише раз, кілька разів, чи виникає періодично? Якою є тенденція: проблема стабілізується, посилюється чи послаблюється? Внаслідок такого попереднього аналізу, здійсненого на підготовчому етапі, проблемна ситуація чітко окреслюється, вкладаючись у формулю# вання проблеми. На цій основі, власне, і можна розпочати конкретно# соціологічне дослідження. Але спочатку необхідно здійснити вироблення програми.
|
||||||||
|