То ж як допомогти учневі у формуванні оптимістичних якостей, навичок позитивного мислення?
Проведений нами аналіз свідчить, що досягнення сучасної практичної психології, педагогіки (наукові засади позитивного мислення: раціонально-емотивна терапія, когнітивна терапія, психокібернетика, психодизайн, саногенне мислення, теорії Я-концепції, навченої безпорадності, гуманістична психологія і педагогіка, педагогіка успіху, педагогіка та психологія життєтворчості тощо) дозволяють ефективно вирішувати завдання виховання і самовиховання активної, оптимістичної особистості за допомогою формування в неї навичок позитивного мислення.
В чому ж складається його сутність як інструменту, що допомагає людині самореалізуватися та бути щасливою?
Позитивне мислення, як один із способів психічної саморегуляції, характерне тим, що людина свідомо контролює свої думки і не дозволяє укорінюватися негативним думкам, емоціям. При цьому вірить у себе, вірить у кінцевий успіх, залишається при будь-яких обставинах оптимістом. Воно характерне, як правило, позитивній Я-концепції особистості і повинно стати звичкою.