• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

О. Г. Поправка Стратегічні пріоритети реформування банківського нагляду

Київський національний торгівельно-економічний університет http://vestnikdnu.com.ua/archive/201264/popravka.html

Стратегічним напрямом фінансової політики України є забезпечення стабільності
банківської системи. Вирішення цього завдання передбачає вдосконалення стандартів
банківської діяльності та норм банківського регулювання. Тому цілі й наслідки
євроінтеграції банківської системи повинні відповідати цьому стратегічному пріоритету.
Однак, враховуючи проблеми, що нині існують в банківській системі ЄС, значні недоліки
системи банківського регулювання, які виявила валютно-фінансова криза, постійні зміни
регуляторного поля в ЄС, до процесу євроінтеграції слід підходити вкрай виважено і
обережно.

Український ринок банківських послуг все ще має значний потенціал розвитку і тому є привабливим для європейських банків. Проте на поточному етапі розвитку України інтереси вітчизняної банківської системи та іноземних банків не завжди співпадають. На сучасному етапі у країнах ЄС банки сконцентровані на вирішенні проблем з ліквідністю, у тому числі, за рахунок припинення фінансування закордонних філій та дочірніх банків, виведення з коштів з менш розвинених країн. Тоді як першочерговим завданням функціонування банківської системи України є не лише збереження стабільності, а й розширення кредитування реального сектору економіки.

Національна банківська система, включаючи банки з іноземним капіталом є підсистемою економіки України, у зв'язку з чим механізми регулювання банківської діяльності мають розвиватися із врахуванням необхідності як забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів клієнтів банків, так і активної участі банків в реалізації пріоритетних завдань економічного розвитку країни.

II. Відповідно до Програми інтеграції України до Європейського Союзу (далі –
Програма), схваленою Указом Президента України № 1072/2000 від 14.09.2000 р.
основною метою співробітництва України з ЄС є набуття нею членства Європейського
Союзу. Це передбачає здійснення процесів євроінтеграції в усіх секторах економіки
України, в тому числі у фінансовій системі. Відповідно до зазначеної мети основні
принципи політики євроінтеграції банківського сектору України є:

1) забезпечення економічного суверенітету України в умовах посилення інтеграції з країнами ЄС;

2) гармонізація інтересів України та її банківського сектору з інтересами країн ЄС в процесі посилення інтеграційних процесів в економіці та банківському секторі;

3) прозорість механізмів проникнення іноземного капіталу в банківський сектор України та його впливу на розвиток вітчизняної економіки та банківської системи;

4) безперервність процесів інтеграції України з ЄС та забезпечення умов підвищення ефективності впливу банківської системи на темпи і масштаби вітчизняного товаровиробництва.

Основними напрямками інтеграції банківської системи України до Європейського Союзу є наступні:

1. Забезпечення стабільності та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної банківської системи на міжнародних ринках банківських послуг

Пропозиції щодо реалізації цього напряму:

• вдосконалити існуючі механізм регулювання діяльності банківських установ країни відповідно до вимог стандартів Базельської Угоди про капітал, зокрема Базеля II і Базеля III, та відповідних Директив ЄС щодо власних коштів банків;

• підвищити рівень капіталізації банківської системи України за рахунок покращення якості капітальної бази та активного залучення внутрішніх і зовнішніх джерел нарощування власного капіталу банків;

• більш активно впроваджувати в банківську практику нові технології надання фінансових послуг з урахуванням передового вітчизняного та закордонного досвіду;

• розробити інструментарій підвищення стабільності ресурсної бази банків;

• посилити практику управління ризиками банківських установ, що сприятиме зниження системних ризиків роботи банківського сектору в цілому та окремих установ зокрема;

• посилити корпоративну відповідальність банківських установ, зокрема відповідальність за захист прав споживачів фінансових послуг та недопущення недобросовісної конкуренції;

• врахувати передову світову, в тому числі, європейську практику розбудови мережі фінансової безпеки, зокрема в частині роботи фондів та установ страхування (гарантування) вкладів в банках.

2. Розробка механізму попередження та зниження ризиків,що можуть бути додатково привнесені до вітчизняної банківської системи у зв’язку з розширенням євроінтеграційних процесів, та інструментів його реалізації. Посилення переваг та унеможливлення прояву кризових явищ при інтеграції банківського сектору до європейського співтовариства.

Пропозиції щодо реалізації цього напряму:

• удосконалити законодавчо-нормативне забезпечення щодо умов і порядку допуску іноземних банків на внутрішній ринок банківських послуг України, зокрема в частині відповідальності материнських установ з країни походження за діяльність їх дочірніх банків в країнах перебування;

• удосконалити методику розрахунку нормативів достатності капіталу та вимог до капіталу банків відповідно до вимог Базельської угоди про капітал та відповідних Директив ЄС ¹ (¹ Оцінюючи стан імплементації рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду необхідно враховувати, що вимоги до якості регулятивного капіталу (зокрема до складових капіталу 1-го рівня) та мінімального рівня його достатності (10% проти 8% у ЄС), які встановлені національним банківським законодавством, є більш жорсткими ніж діючі стандарти ЄС) із наданням банкам часу для адаптації до нових вимог;

• удосконалити нормативно-праве забезпечення при здійсненні стрес-тестування банків на основі використання методик, що впроваджені та діють в ЄС;

· вести подальшу роботу щодо розбудови системи інструментів мінімізації ризиків діяльності банків, зокрема валютного ризику та ризику ліквідності, із урахуваннямпередового світового досвіду та з метою недопущення використання цих інструментів для посилення тиску на національну валюту України та використання для цілей отримання спекулятивних прибутків;

• підвищити рівень захищеності коштів юридичних і фізичних осіб, що
  розміщені на рахунках в банківських установах, на основі впровадження
  диференційованих норм відрахувань банків до ФГВФО та удосконалення джерел його формування з урахуванням заходів, що були здійсненні країнами світу в умовах фінансової кризи, зокрема удосконалення процедур виконавчого провадження;
• підвищити вимоги до якості капіталу і активів та рівня корпоративного
  управління у найбільших банках, які мають критичне значення для стабільності
  вітчизняної банківської системи.

3. Удосконалення функціонування вітчизняної банківської системи в умовах посилення інтеграції України до європейської економічної спільноти. Пропозиції щодо реалізації цього напряму:

· продовжити структурну реорганізацію Національного банку України в частині
нагляду за діяльністю банків і підтримання фінансової стабільності (наприклад,
сформувати спеціальний департамент фінансової стабільності із подальшим створення
окремої державної установи) та реорганізації інших функцій, що покладені на НБУ з
урахуванням передового міжнародного досвіду (наприклад, надання послуг з інкасації
передати до сфери діяльності самих комерційних банків);

· сформувати макропруденційний механізм аналізу, моніторингу і контролю
стану банківської системи, що дозволить завчасно виявляти фактори ризиків і вразливі
сектори;

· розробити систему ранньої діагностики можливого негативного впливу
діяльності окремих банківських установ на стабільність і ефективність розвитку
банківської системи України;

· підвищити рівень координації цілей та заходів державних органів нагляду за
фінансовою системою;

· розробити механізм активізації кредитної підтримки банками розвитку
реального сектора економіки з залученням ресурсів з ЄС на пільгових умовах
(синдиковане кредитування);

· удосконалити механізм організації і регулювання міжбанківського валютного
ринку України та активізації роботи банків на міжнародному валютному ринку;

· продовжити роботу над формуванням місткого внутрішнього ринку боргових
зобов’язань в якості:

• інструменту трансформації коротких і розпорошених фінансових ресурсів у довгі і значні за обсягом позики;
• джерела ліквідних інструментів застави для рефінансування з боку НБУ;
• джерела комісійних доходів для банків, що компенсуватиме зниження процентної маржі; джерела рефінансування довгострокової кредитної заборгованості, зокрема іпотечної.

· обмежити валютне кредитування юридичних осіб та заборонити надання
кредитів в іноземній валюті фізичним особам із одночасним запровадженням фінансових
інструментів захисту іноземних інвестицій від валютних ризиків;

· вдосконалити систему інструментів НБУ щодо управління ліквідністю
банківської системи, забезпечення рівних умов доступу до рефінансування НБУ для усіх
банків незалежно від розміру їх капіталу та активів;

· підвищувати прозорість функціонування банків для відновлення довіри між
банками та їх клієнтами.

4. Розширення присутності українських банків в банківських системах країн
європейського співтовариства.

Пропозиції щодо реалізації цього напряму:

· створити умови для посиленні присутності українських банків в банківських
системах інших країн за рахунок переваг співробітництва України з країнами
Європейського союзу;

· розробити заходи щодо запобігання відтоку ресурсів банківської системи
України на основі «тіньових» схем;

· забезпечити доступ до світового фінансового ринку шляхом скасування
(оптимізації) обмежень на фінансові операції із одночасним поширенням інструментів
страхуванням валютних ризиків.

5. Продовження діалогу із регуляторами банківської діяльності з країн ЄСз
метою забезпечення належного рівня транскордонної кооперації в рамках здійснення
консолідованого та додаткового нагляду.

Пропозиції щодо реалізації цього напряму:

· сприяння укладанню протоколів про взаємодію із органами банківського
регулювання та нагляду країн ЄС, що виступають країнами походження для банків, що
мають дочірні структури та представництва в Україні;

· сприяти реалізації програм обміну досвідом, навчання та стажування
банківських фахівців в центральних банках країн ЄС;

· підвищення рівня координованості заходів макропруденційного нагляду
України із відповідними заходами зарубіжних країн.

ІІІ. На шляху процесів європейської інтеграції України є низка обмежень, пов’язаних з депресивними тенденціями у вітчизняній економічній системі, проблемами й ризиками банківського сектору України.

Серед проблем банківської системи слід відмітити:

· значні непогашені зовнішні зобов’язання і залежність платіжного балансу від
показників реструктуризації боргів банків;

· низька прибутковість та неоптимальна структура витрат вітчизняних банків;

· значна частка проблемних кредитів і великі відрахування до резервів;

· дисбаланси у строковій і валютній структурі активів і пасивів, що утруднює
підтримання належного рівня ліквідності в банківській системі;

· недосконалий ризик-менеджмент;

· зависока вартість залучених ресурсів за недостатнього обсягу внутрішніх
заощаджень для кредитування модернізації вітчизняної економіки в умовах масштабного
експорту капіталу;

· вузьке коло надійних і кредитоспроможних позичальників;

· несприятливі умови конкуренції за домінування банків з іноземним капіталом в
найбільш прибуткових сегментах банківських послуг;

· обмеженість внутрішніх джерел капіталізації банків.

Ризики, пов’язані з євроінтеграцією банківської системи України:

· посилення конкуренції на ринку банківських послуг;

· наростання валютних дисбалансів у структурі активів і пасивів банків;

· збільшення розриву між рівнем розвитку фінансового і реального секторів
економіки, розбалансування сукупного попиту та пропозиції, а відтак і платіжного
балансу;

· здійснення банками з іноземним капіталом кредитної політики, яка не завжди
відповідає національним інтересам стратегічного розвитку України;

• збільшення зовнішньої залежності банківської системи та каналів впливу нестабільності на міжнародних фінансових ринках на ринок банківських послуг України;

• посилення циклічності розвитку фінансової системи, що вимагатиме застосування потужних антициклічних заходів банківського регулювання, жорсткішого контролю за рухом капіталу, валютним ринком, макроекономічними фінансовими показниками.

ІV Зважаючи на ієрархію цілей економічної політики вдосконалення регулювання банківської системи в процесі євроінтеграції має бути підкорено завданню забезпечення збалансованого економічного розвитку України, а тому вирішуватися на основі:

•визначення на державному рівні довгострокових стратегічних пріоритетів
економічного розвитку країни;

• покращання інвестиційного та бізнес-клімату в Україні, що призведе до зростання кількості платоспроможних позичальників, розширюватиме перспективи отримання прибутків банків через активізацію економічної діяльності в країні;

• розвитку механізмів спільного фінансування (бюджетного та ринкового) пріоритетних економічних проектів (у формі державно-приватного партнерства);

• завершення пенсійної реформи та розбудови небанківського сектору фінансової системи, інститути якого спеціалізуються на концентрації довгострокових ресурсів;

• підвищення норми нагромадження, заохочення спрямування нагромаджених фінансових, технологічних та організаційних ресурсів на інноваційні цілі.

Джерело: «Національний Конвент України щодо ЄС»РЕКОМЕНДАЦІЇ учасників Четвертого засідання Робочої групи: «Україна – ЄС на шляху до розширеної зони вільної торгівлі» на тему: ПОТЕНЦІАЛ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ ЄС ТА

УКРАЇНОЮ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ

УКРАЇНИ.

Переглядів: 556