Методи податкового регулювання.

У склад методів податкового регулювання входять ті методи, які широко застосовуються у всьому світі при вирішенні інвестиційних проблем, проведенні протекціоністської політики, регулюванні попиту і пропозиції при виконанні державних соціальних програм.

Методи податкового регулювання є основним елементом науково обґрунтованої податкової концепції держави. Їх застосування передбачає цілеспрямований вплив держави на всі стадії розширеного відтворення з метою стимулювання (в окремих випадках стримування) підприємницької, інвестиційної і трудової діяльності, прискореного накопичення капіталу у найбільш пріоритетних галузях економіки, розвитку прикладної науки, техніки і соціальної сфери.

Початкова умова у виборі методів податкового регулювання повинна бути одна: імперативне втручання у хід фінансово-господарських процесів повинно бути економічно обґрунтованим.

Механізм податкового регулювання можна відобразити наступним чином:

Адміністрування – це система заходів і прийомів, обумовлена нормами діючого законодавства, яка забезпечує мобілізацію надходжень до бюджетів всіх рівнів і державних цільових фондів.

Реструктуризація податкової заборгованості – це розстрочення сплати податкової заборгованості платників податків рівними частками на визначений строк. Реструктуризація податкового боргу – це відстрочення або розстрочення сплати податкового боргу, накопиченого платником податків станом на визначену дату.

Податковий період – це термін (період часу), протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов’язання. Наприклад, для платників податку на додану вартість, в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 300 000,0 грн., податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю. Платники податку, що мають менший обсяг операцій з продажу, можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює календарному місяцю або кварталу.

Спрощені технології оподаткування застосовуються для оподаткування окремих видів підприємницької діяльності, або окремих підприємницьких структур і ніколи не поширюються на всіх платників податків. В Україні спрощені технології використовуються для оподаткування малих форм підприємництва. Наприклад, суб’єкти малого бізнесу – юридичні особи можуть застосовувати загальну систему оподаткування або спрощену систему оподаткування обліку і звітності (6% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість або ставку у розмірі 10 % суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку).

Податкові канікули - це звільнення від сплати окремих податків, зборів і обов’язкових платежів суб’єктів підприємницької діяльності на певний термін з метою залучення інвестицій (в т.ч. і іноземних) у розвиток пріоритетних галузей економіки, зменшення податкового навантаження і т.д.

Легалізацію неоподаткованих доходів пропонується здійснити у вигляді податкової амністії шляхом легалізації тіньового капіталу, що повинно бути підкріплене подальшим контролем за великими витратами з боку відповідних державних органів.

У сфері податкового регулювання економіки (темпів та рівня розвитку продуктивних сил, інвестиційних процесів тощо) особливе значення має оптимізація податкових ставок. Теоретичний зміст даного процесу полягає в досягненні відносної рівності між податковими функціями: фіскальною і регулюючою. На практиці їх паритет є дуже важливим.

Побудова раціональної податкової системи залежить від економічно обумовленої її внутрішньої структури і, перш за все, від розміру податкових ставок. Градація податкових ставок представляє собою важливу частину податкового регулювання. Розрахунок оптимального рівня податкових ставок - процес надзвичайно складний і трудомісткий. Тут, перш за все, необхідним є економічне обґрунтування з метою оптимізації державних видатків через бюджети всіх рівнів, приведення їх у відповідність з можливостями реальної економіки, викорінення інфляційної складової при розрахунках валового внутрішнього продукту, емісійних методів збільшення доходів бюджету тощо, що приводить до штучного росту показників валового внутрішнього продукту і затягує в обіг номінально існуючу грошову масу. Крім того, недостатнім є знаходження лише оптимальної ставки того чи іншого виду податку, при цьому необхідно побудувати взаємопов’язану систему податкових ставок (при зміні однієї ставки податку відповідним чином повинні змінюватись і інші). Прибутковість капіталу визначається не тільки ставкою оподаткування, але і методикою обрахування бази оподаткування (наприклад, порядок нарахування амортизації, правила обліку запасів, віднесення певних витрат на витрати виробництва тощо).

Знаходження оптимального розміру податкових ставок є процесом складним і суперечливим, але життєво необхідним для обґрунтування бюджетно-податкової політики держави.

Методи податкового регулювання займають особливе місце в системі податкового регулювання, оскільки вони можуть здійснюватись як за рахунок особливих пільг регіонам, так і за рахунок застосування санкційних мір, які встановлюють жорсткіший бюджетно-податковий режим.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Податкове регулювання як складова частина державного податкового менеджменту.	\|	Способи реалізації податкового регулювання в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.