Карраччи (Carracci)

Карраччи (Carracci), сім'я італійських художників болонській школи. Агостино (Agostino) (1557-1602 рр.), Аннибале (Annibale) (1560-1609 рр.) та його двоюрiдний брат Лодовіко (Ludovico) (1555-1619 рр.). Вони, власне, перетворили Болонью у свого роду центр італійського живопису 17 століття. У 1585 р. заснували художню " Академію котрі вступили на правильний шлях " , викладачі якої головну увагу приділяли малюванню з натури. Їх творчість сприяло переходу від маньеризма до бароко.

В 1595 р. Аннибале, вважався найталановитішим з братів, переїжджає до Рим, де розписує плафон галереї Палаццо Фарнезе (1597-1604 рр.). Міфологічні сцени, відмінні яскравою фантазією, послужили зразком до створення багатьох мальовничих творів стилю бароко. Деякі з його жанрових композицій можна як карикатури в сучасному розумінні, він перший став малювати звані ідеальні пейзажі. У 1605 р. художник впав у депресію і останні роки працював мало. У 17-18 століттях виконані ним розписи плафона Палаццо Фарнезе прирівнювали до росписям Сікстинської капели Мікеланджело і ватиканським фрескам Рафаеля, однак у 19 столітті слава художника затьмарилась. У час Аннибале Карраччи ставлять у один ряду зустрічей за його великим сучасником Караваджо. Агостино Карраччи відомий як викладач і гравёр. Після переїзду братів до Рима Лодовіко Карраччи очолив академію в Болоньї. Усі троє Карраччи відомі як блискучі рисувальники.

Рубенс Пітер Пауел (Rubens, Sir Peter Paul) 1577-1640 рр.

Рубенс Пітер Пауел (Rubens, Sir Peter Paul) (1577-1640 рр.), найбільший фламандський живописець 17 століття, блискучий представник стилю бароко у Європі. Навчався у Антверпені, але справжній мистецький освіту здобув Італії, в якому мешкав з 1600 р. по 1608 р. Саме Рим з його античної скульптурою, фресками Мікеланджело і Рафаеля, полотнами Караваджо і Карраччи додав стилю Рубенса урочистість і велич.

В 1609 р. Рубенс став придворним живописцем ерцгерцога Альберта і інфанти Ізабелли, іспанських регентів Нідерланди. Рубенс був завантажений роботою, і лише завдяки прекрасної майстерні і помічникам рівня Ван Дейка міг справлятися з потоком замовлень, хлинувшим з Європи. Він малював картини на різні теми, робив ескізи для гобеленів і прикрас, ілюстрував книжки, створював скульптурні і архітектурні твори. У 1626 р., втративши свою першу дружину Ізабеллу Брант, тимчасово залишив живопис і нарешті зайнявся дипломатичної діяльністю: відвідав Англію, Іспанію. Англійський король Чарльз I присвятив їх у лицарі і, бажаючи прославити правління свого батька, Джеймса I, замовив розпис плафонів в Будинку бенкетів в Лондоне.

В 1630-х рр. почалося нове період творчості Рубенса. Поруч із поетичними пейзажами він написав також численні портрети своєю другою дружини Олени Фаурмент. Його динамічний стиль надав значний вплив на творчість сучасних йому фламандських художників України та залишив значний слід історії світового искусства.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні забрудники ґрунтів.	\|	Скульптура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.