Крива граничних витрат на рис. 6.2 спочатку спадає, а потім зростає, перетинаючи криві середніх змінних та середніх загальних витрат у точках їх мінімумів. Зниження цін ресурсів, а також технічний прогрес переміщують криві витрат вниз. Зростання цін вхідних факторів переміщує криві витрат угору.
Підприємницька діяльність грунтується на економічному інтересі, тобто здійснюється для отримання доходу.
Валовий дохід – це загальна сума виторгу, яку отримує фірма від реалізації виробленої продукції і наданих послуг. Для позначення різниці між виторгом фірми та її витратами використовують термін «прибуток». Розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нормальний прибуток.
Економічний прибуток– це різниця між валовим доходом і економічними витратами виробництва.
Бухгалтерський прибуток – це різниця між валовим доходом і валовими витратами. Такий прибуток називають ще розрахунковим, бо під час його обчислення враховують лише грошові платежі, які фіксуються у бухгалтерській звітності фірми.
Нормальний прибуток – це той мінімальний дохід, який має заробити підприємець, щоб залишитися у своєму бізнесі. Цей прибуток дає змогу підприємству покривати всі витрати (явні та неявні ). Нормальний прибуток - це плата виробнику чи менеджеру за те, щоб не допустити відпливу ресурсів із даної галузі в іншу.
Граничний дохід – це дохід, одержаний від реалізації додаткової (останньої ) одиниці продукції.