Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



РЕГІСТР І ТЕМБР

Дуже важливим для розуміння змісту мелодії є поняття регістрі тембр.

Регістр – це ряд звуків співацького голосу, що характеризується одним механізмом голосоутворення і схожими тембровими якостями, а також - це ділянки діапазону музичних інструментів, що відзначаються єдністю тембру. Звучання інструмента (наприклад, кларнета) в різних регістрах суттєво відрізняється.

Середній регістр – подібно середньому темпу – не відрізняється спеціальними якостями: в ньому звучить музика різного змісту, а саме регістрову характеристику він знаходить тільки в зіставленні з іншими, крайніми регістрами. Ці останні сприймаються як більш означені у своїй виразності. Звуки у нижньому регістрі сприймаються як тяжкі, вагомі, похмурі, а у високому – як світлі, але інколи напружені.

Якості регістрів проявляються особливо помітно, коли регістри протиставляються – при цьому навіть порівняно невелика різниця по висоті (одна-дві октави) сприймається як яскравий перехід від тіні до світла і навпаки.

Суттєва для характера мелодії і її інструментальне забарвлення, її тембр.

Тембр– це забарвлення звуку. Одна з ознак музичного звуку, поряд з висотою, силою і тривалістю. За тембром можна розрізняти звуки однакової висоти і сили, виконані на різних інструментах, різними голосами або видобуті різними способами чи штрихами.

 

ПОЛІФОНІЯ

Поліфонія – це поєднання в одночасному звучанні двох або кількох мелодичних ліній, вид багатоголосся, у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно-ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та незбігання в різних голосах каденцій, цезур, кульмінацій, акцентів та ін. Поліфонія – один із важливих засобів музичної композиції та художньої виразності, що забезпечує всебічне розкриття змісту музичного твору, втілення і розвиток художніх образів.

Основні поліфонічні принципи: безперервність викладу, контраст і єдність голосів.

В XX ст. поліфонія стабілізувалась як система музичного мислення. Пов’язані з цим явища полімелодизму, поліфункціональності, поліритмії, політональності та ін. вимагають від слухачів багатопланового , поліфонічного сприйняття.Без нього неможливе повноцінне художньо-естетичне

переживання.




Переглядів: 4104

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ГАРМОНІЯ | ФАКТУРА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.019 сек.