• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ГАРМОНІЯ

Гармонія –виражальний засіб музики, що базується на об’єднанні звуків у співзвуччя і на закономірній послідовності їх. Основу гармонії складають музичні інтервали, на використанні яких грунтується розвиток музичного мистецтва.

Інтервал – висотне співвідношення двох музичних звуків у послідовному (мелодичний тип) або одночасному (гармонічний тип) їх сполученні.

Співзвуччя– одночасне звучання двох або більше тонів.

Акорд – сукупність кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків, що звучать одночасно.

Консонанс – милозвучне, узгоджене поєднання звуків.

Дисонанс – звучання тонів, що викликає відчуття незлагодженого звучання.

У системі мажору та мінору консонанс та дисонанс є альтернативними поняттями. В сучасній музиці зростає значення дисонансу, і це значною мірою робить умовною різницю між ними.

МЕЛОДІЯ

Мелодія – головний виражальний засіб музики, що найяскравіше відтворює її інтонаційну і часову природу. Мелодія є комплексним засобом, який вбирає в себе різні елементи музичної мови. Вона може існувати як самостійне художнє ціле.

Мелодією називається одноголосна музична думка, наділена індивідуальною образною виразністю і структурною цілісністю.

Не будь-яку лінію можна вважати мелодією, а лише ту, що має самостійну образну виразність і структурну завершеність, цілісність. Мелодія може побутувати в одноголоссі, в поєднанні з іншими голосами ( поліфонія) або з супроводом ( гомофонія). Через мелодію виявляються можливості ладу, ритму, метру, музичної форми, інших елементів музики.

У мелодії можна виділити як структурне ядро висоту і ритм. Обидві сторони є каркасом, який скріплює, фіксує головні індивідуальні властивості мелодії і сприяє її запам’ятовуванню. На цей каркас нанизується решта елементів цілісного мелодичного організму: темп, динаміка, артикуляція, регістр, теситура, тембр, фразування, голосоведення, манера інтонування тощо.

Комплексний характер мелодії становить особливі труднощі для її аналізу. Основний принцип його – від цілісного сприйняття мелодії до деталізованого аналізу мелодичних елементів і нового їх синтезу в багатомірності інтонаційно-образного боку мелодії, що дає змогу вийти на рівень широких художньо-естетичних і стильових узагальнень.

Переглядів: 833