• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація і ведення розвідки зі cпостережних пунктів

На кожному спостережному пункті розвідка організується з моменту його зайняття і ведеться безперервно до його залишення.

Розвідка за допомогою оптичних та електронно-оптичних приладів включає:

- вивчення місцевості в розташуванні противника;

- спостереження за діями противника для виявлення його живої сили, вогневих засобів, оборонних споруд та інших цілей;

- визначення положення (координат) цілей і вивчення характеру їх дій;

- спостереження за положенням та діями своїх військ.

Вивчення місцевості включає:

- топографічне орієнтування на місцевості і порівняння карти з місцевістю;

- вибір орієнтирів і визначення їх місця розташування;

- визначення полів невидимості зі спостережного пункту;

- визначення ділянок місцевості в розташуванні противника, зручних для розміщення його спостережних пунктів, вогневих позицій артилерії, ПТРК, позицій тактичних засобів ядерного і хімічного нападу та інших об'єктів розвідки.

Для ведення розвідки противника призначають:

- взводу розвідки - смугу розвідки і райони особливої уваги;

- відділенню розвідки - смугу (сектор) розвідки або напрямок розвідки;

- розвіднику - сектор (об'єкт) або напрямок розвідки;

Смуга (сектор) розвідки призначається у відповідності з задачею яку виконує частина (підрозділ) і можливостям існуючих сил і засобів розвідки.

Райони особливої уваги включають місця ймовірного розташування найбільш важливих об'єктів (цілей), особливо тактичній засобів ядерного та хімічного нападу, вогневих позиція артилерії, мінометів, ПТРК, командних і спостережних пунктів, оборонних споруд, зосередженні танків та мотопіхоти противника.

Об'єкт розвідки призначають під час ведення бойових дій в місті, в горах та при прориві укріпленого району, а також під час підготовки до наступу, коли за короткий час необхідно розвідати добре замасковані вогневі засоби та оборонні споруди противника.

Напрямок розвідки, як правило, призначають під час розвитку наступу в глибині оборони противника, при зустрічному бої та при переслідуванні відступаючого противника.

Спостереження у смузі (секторі, напрямку) розвідки ведеться на глибину прямої видимості і повинно забезпечувати добування даних про противника, необхідних для його вогневого ураження.

Безпосереднім організатором розвідки є командир взводу розвідки.

Командир взводу розвідки (тут і в подальшому це відноситься і до командира взводу оптичної розвідки і до командира взводу управління артилерійських підрозділів) несе відповідальність за постійну бойову готовність взводу і успішне виконання ним задач з розвідки противника і обслуговування стрільби артилерії. Він повинен завжди знати обстановку, стан і можливості свого підрозділу, де знаходиться особовий склад і яку задачу він виконує.

Командир взводу керує підрозділом шляхом віддання усних розпоряджень, а також командами і сигналами.

Командир взводу розвідки отримує бойову задачу, як правило, на місцевості від командира частини (підрозділу) або начальника розвідки.

В окремих випадках задача може ставитися по карті з послідуючим уточненням її на місцевості.

Командир взводу розвідки під час підготовки до бойових дій і керуванні взводом в бою повинен:

- з'ясувати отриману задачу і оцінити обстановку;

- вибрати місця для спостережних пунктів і розгорнути їх;

- керувати топогеодезичної прив'язкою спостережних пунктів та їх інженерним обладнанням;

- встановити і безперервно підгримувати стійкий зв'язок між спостережними пунктами і старшим командиром;

- вказати особовому складу умовне найменування місцевості і місцевих предметів, орієнтири і поставити задачу,

- особисто вести розвідку противника, ставити задачі на засічку цілей і обслуговування стрільби артилерії, обробляти результати розвідки і доповідати старшому командиру;

- вести спостереження за діями загальновійськових підрозділів і результатами вогню артилерії;

- керувати взводом при переміщенні спостережних пунктів;

- вести необхідну документацію;

- обмінюватися розвідувальними даними з іншими підрозділами розвідки.

В розпорядженні по організації розвідки командир взводу вказує:

- орієнтири і умовне найменування місцевості та місцевих предметів;

- наявні дані про противника;

- місця спостережних пунктів (позицію командирської машини) порядок їх зайняття;

- задачі, розвідки (що, де і коли розвідати), смугу (сектор, напрямок) розвідки і райони особливої уваги;

- нумерацію цілей і порядок доповіді розвідувальних даних;

- порядок топогеодезичної прив'язки, способи орієнтування приладів і визначення координат спостережного пункту;

- послідовність інженерного обладнання та маскування;

- основний напрямок стрільби та розподіл особового складу та приладів на спостережних пунктах;

- порядок організації зв'язку, сигнали управління і дії по них;

- час початку розвідки;

- порядок переміщення спостережних пунктів в ході бою та можливі рубежі їх розгортання;

- своє місце і заступника;

Крім того, командир взводу віддає вказівку по захисту від зброї масового ураження і безпосередній охороні спостережних пунктів.

Командир відділення розвідки (командир обслуги КШМ) несе відповідальність за постійну бойову готовність свого відділення (обслуги); технічний стан приладів; за успішне виконання отриманої задачі по розвідці і обслуговуванню стрільби артилерії.

Він повинен: керувати заняттям спостережного пункту особовим складом відділення (розрахунком командирської машини), проводити топогеодезичну прив'язку спостережного пункту; особисто вести розвідку противника і керувати роботою особового складу що до ведення розвідки, засічки цілей (орієнтирів, реперів) і обробки даних засічки; складати схему орієнтирів, схему полів невидимості (при необхідності) і вести журнал розвідки і обслуговування стрільби; перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; керувати підготовкою спостережного пункту та приладів до роботи вночі; організовувати роботи по інженерному обладнанню та маскуванню спостережного пункту, доповідати про розвідані цілі командиру взводу; організовувати безпосередню охорону спостережного пункту і слідкувати за виконанням заходів маскування.

Командир відділення розвідки (командир обслуги) при постановці задачі особовому складу вказує: орієнтири і умовну назву місцевості та місцевих предметів; дані про противника і задачу загальновійськового підрозділу; задачі і смугу (сектор, об'єкт, напрямок) розвідки; основний напрямок стрільби; місця встановлення приладів спостереження і способів їх орієнтування; порядок інженерного обладнання, сигнали і порядок дії за ними; спостерігача за сигналами і замісника

Старший розвідник (розвідник-далекомірник) повинен: розставити прилади і підготувати їх до роботи; допомагати командиру відділення в топогеодезичній прив'язці спостережного пункту; з'ясувати орієнтири і умовне найменування місцевості та місцевих предметів, знати їх положення на місцевості; працювати на приладах спостереження; вести розвідку противника, знаходити цілі; проводити їх засічку і вести записи; негайно доповідати командиру відділення про кожну розвідану ціль; періодично перевіряти правильність орієнтування приладів спостереження; виконувати роботи по інженерному обладнанню і маскуванню спостережного пункту; відпрацьовувати дані засічки цілей (орієнтирів, реперів) на обчислювальних приладах, знати сигнали оповіщення і порядок дії за ними, приймати та передавати команди і цілевказівки.

Розвідка зі спостережних пунктів ведеться активно, безперервно та потай в тісній взаємодії з розвідкою інших родів військ і повинна забезпечувати своєчасне отримання найбільш повних і точних розвідувальних даних про противника.

Активність розвідки полягає в наполегливому прагненні добути необхідні розвідувальні відомості про противника і досягається вмілим і своєчасним застосуванням приладів спостереження, нових прийомів та способів ведення розвідки; проявою ініціативи та наполегливості основаних на правильному розумінні задач і обстановки, знань організації військ противника, його техніки і тактики ведення бою; своєчасним уточненням і постановкою додаткових задач особовому складу.

Безперервність розвідки міститься в веденні її в усіх видах бойових дій, вдень і вночі, в будь-яких умовах місцевості і погоди та досягається ретельною організацією роботи особового складу на спостережних пунктах, своєчасною постановкою задач і систематичним контролем за веденням розвідки: передачею розвідувальних даних при зміні підрозділів; своєчасною зміною спостережних пунктів в ході бою.

Прихованість розвідки полягає в виконанні вимог, що включають можливість виявлення противником спостережних пунктів і досягається ретельним маскуванням висування, розгортання та інженерного обладнання спостережних пунктів; дотримуванням дисципліни в роботі, а також світлового і радіолокаційного маскування при веденні розвідки вночі.

Своєчасність розвідки полягає в добуванні і поданні розвідувальних даних в терміни, вказані старшим начальником та досягається ретельною організацією розвідки зі спостережних пунктів; застосуванні найбільш ефективних засобів і способів розвідки; високою професійною підготовкою особового складу розвідувальних підрозділів; а також скороченням часу на обробку і доповідь результатів розвідки.

Переглядів: 2273