• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Цілевказівка

Швидкість і правильність виявлення цілей залежать від чіткості цілевказівки.

Цілевказівки повинні бути короткими і зрозумілими. Спосіб цілевказівки повинен забезпечуватись приймаючому цілевказівку можливість швидко знайти ціль. Для цього необхідно:

- вивчити місцевість у смузі (секторі, напрямку) розвідки, знати умовні назви окремих ділянок місцевості і орієнтири;

- вивчити розташування противника і вести безперервне спостереження за його діями;

- знати місця розміщення (координати) спостережних пунктів, куди передається або звідки приймається цілевказівка;

- підготувати завчасно для цілевказівок прилади, графіки та таблиці;

- знати способи цілевказівок та правильно їх застосовувати у відповідності з обстановкою.

Всі розрахунки для цілевказівок проводить той, хто дає цілевказівку. Приймаючому цілевказівки він вказує:

- кому адресовано цілевказівку;

- положення цілі на місцевості;

- найменування цілі та її ознаки;

- характерні ознаки місцевості та місцевих предметів в районі цілі;

- задачу: "спостерігати", "засікти", "доповісти відлік" і т.п.

При цілевказівці для засічки цілі необхідно вказувати точку, в яку повинен наводитися прилад, наприклад: "Наводити в середину", "Наводити в правий край" і т.д.

Приймаючий цілевказівку повинен вжити заходи для швидкого знаходження цілі на місцевості. З'ясувавши місцезнаходженні цілі, він знаходить її по характерних ознаках і доповідає:

- "Ціль бачу", якщо він знайшов ціль на місцевості;

- "Ціль не видно", якщо він з'ясував місцезнаходження і характер цілі, але її не видно;

- "Ціль не зрозумів", якщо він не зрозумів місця розташування цілі.

В цьому випадку той, хто дає, повинен уточнити цілевказівку або повторити її іншим способом, який забезпечив би з'ясування і знаходження цілі приймаючим цілевказівку.

Передаючий цілевказівку повинен впевнитися в тому, що приймаючий цілевказівку вірно зрозумів місце розташування і характер цілі.

Цілевказівки здійснюють наступними способами:

- наведенням приладу в ціль;

- по відліку приладу;

- по зміненому відліку;

- від орієнтиру (місцевого предмету);

- в полярних координатах;

- в прямокутних координатах.

Крім цих способів цілевказівку може бути проведено вибухами снарядів (мін), сигнальними або трасуючими кулями (снарядами).

Цілевказівка наведенням приладу в ціль є найнадійнішим способом, коли той хто дає і той, хто приймає цілевказівку, знаходяться на одному спостережному пункті. При цьому способі передаючий цілевказівку наводить прилад у ціль і вказує приймаючому її характеристики. Наприклад: «У верхньому правому куті перехрестя з'єднання ходів сполучення. Спостерігати».

Цілевказівка по відліку приладу застосовується, коли той, хто дає і той хто приймає цілевказівку, знаходяться на одному спостережному пункті і використовують для спостереження однаково орієнтовані прилади (далекомір, теодоліт, бусоль).

Передаючий цілевказівку наводить перехрестя (марку) свого приладу в ціль, знімає та передає відлік (дирекційний кут) і кут місця цілі та вказує характерні ознаки цілі.

Наприклад: «Дирекційний 34-80, кут місця плюс 5, танк в окопі, видно ствол, доповісти далину».

Приймаючий цілевказівку встановлює на своєму приладі указаний відлік (дирекційний кут) і кут місця цілі та знаходить ціль на місцевості по її характерних властивостях.

Цілевказівка по зміненому відліку є основним способом цілевказівки з одного пункту спряженого спостереження на інший.

При цьому способі передаючий цілевказівку повинен:

- навести перехрестя приладу в ціль, зняти відлік по цілі і кут місця цілі;

- визначити далину до цілі;

- визначити приблизне значення куту засічки по графіку (рис.31) або розрахувати кут засічки за формулою:

С = Б/(0,001×Д),

де Б - величина бази (відстань між пунктами), м;

Д - відстань до цілі, м;

- змінити відлік по цілі на величину куту засічки С, виходячи з такого правила: при роботі з приладами, що мають оцифровку шкал по ходу годинної стрілки (розвідувальні теодоліти, шкали дирекційних кутів далекомірів та бусолі) при цілевказівці з лівого спостережного пункту на правий відлік зменшується, а з правого на лівий - збільшується; при роботі з приладами по кутомірним шкалам (оцифрування проти ходу годинної стрілки) при цілевказівці з лівого на правий спостережний пункт відлік збільшується, а з правого на лівий зменшується;

- передати приймаючому цілевказівку.

Рисунок 31 - Графік для визначення наближеного значення величини куту засічки С

Приклад. Цілевказівка передається на боковий спостережний пункт, розміщений праворуч від командно-спостережного пункту. З командно-спостережного пункту визначили відлік по цілі А = 15-64, кут місця = +0-09, відстань Д = 2500 м. Відстань між пунктами Б = 320 м.

Рішення: Розраховують кут засічки С

С = 320/2,5 = 1-28

Визначають відлік В для бокового СП

В = А - С = 15-64 - 1-28=14-36

Передають цілевказівку на боковий спостережний пункт: «Правому 14-36, кут місця плюс 9, кулемет веде вогонь, засікти».

Приклад. Цілевказівка передається з правого спостережного пункту на лівий (умови прикладу 1)

З правого пункту визначили по цілі відлік В = 17-74, кут місця цілі
= -0-03, відстань до цілі 1900 м.

Рішення: Визначають кут засічки за графіком (рис.31) С = 1-60

Розраховують відлік А по цілі для командно-спостережного пункту

А = В + С = 14-74 + 1-60 = 16-34

Цілевказівка на командно-спостережний пункт:

«Лівому 16-34, кут місця мінус 3, скупчення піхоти на узліссі, спостерігати».

Приймаючий цілевказівку повинен:

- встановити на приладі прийнятий відлік (дирекційний кут) і кут місця цілі;

- спостерігаючи в прилад, знайти ціль по демаскуючим ознакам.

Цілевказівку від орієнтира (місцевого предмету) застосовують без перерахунку для приймаючого у наступних випадках:

- коли передаючий та приймаючий цілевказівку знаходяться на одному спостережному пункті або віддалені один від одного не більше чим на 100 м;

- коли ціль знаходиться поблизу орієнтиру.

В цих випадках передаючий цілевказівку визначає та передає приймаючому:

- горизонтальний кут між ціллю та найближчим до неї орієнтиром;

- різницю відстаней до цілі і орієнтира в метрах або кутове перевищення цілі над орієнтиром в поділках кутоміра.

Приклад. «Орієнтир третій, праворуч ЗО, ближче 200, спостережний пункт біля узлісся гаю, засікти».

Приклад. «Орієнтир другий, праворуч 40, вище 5, піхота в окопі на полі жовтому, доповісти відстань».

Приймаючий цілевказівку наводить прилад в указаний орієнтир, вимірює переданий кут і знаходить ціль за характерними ознаками, враховуючи віддалення її від орієнтиру або кутову величину перевищення.

Якщо відстань спостереження передаючого й приймаючого цілевказівку значно відрізняються одна від одної, величину куту з пункту, передаючого між напрямком на ціль і на орієнтир помножують на коефіцієнт віддалення (Кв). Коефіцієнт віддалення розраховують за формулою:

Кв = Дд / Дп,

де: Дд - відстань до орієнтиру від передаючого цілевказівку;

Дп - відстань до орієнтиру від приймаючого цілевказівку.

Величина коефіцієнтів віддалення по кожному орієнтиру може бути розрахована завчасно з округленням до 0,1.

Різницю відстаней до цілі і орієнтиру передають без змін.

Якщо поблизу цілі нема орієнтиру, але є місцевий предмет, який добре спостерігається з пунктів передаючого і приймаючого цілевказівку, то цілевказівка може бути передана переходом від орієнтиру до місцевого предмету, а потім від цього до цілі.

Приклад. «Орієнтир четвертий, праворуч 70, ближче 200, курган, від нього праворуч 25, вище. 3 ПТРК в окопі, засікти».

Цілевказівка в полярних координатах може даватися відносно спостережного пункту, передаючого цілевказівку або відносно спостережного пункту, приймаючого цілевказівку.

Цілевказівку відносно спостережного пункту передаючого цілевказівку, виконують в такій послідовності:

Передаючий цілевказівку:

- визначає: дирекційний кут (відлік) приладу по цілі і відстань до цілі в метрах;

- передає цілевказівку, вказуючи найменування свого спостережного пункту, місце розташування цілі у полярних координатах, найменування цілі та її характерні ознаки.

При передачі цілевказівки слова «дирекційний кут» та «далина» можуть не вказуватися.

Приклад. «Груповий,42-60, 3450, скупчення піхоти у чагарнику на полі «Яскравому», спостерігати».

Приймаючий цілевказівку:

- наносить ціль на карту (ПУВ) відносно пункту, передаючого цілевказівку;

- визначають зі свого спостережного пункту дирекційний кут (відлік) по цілі і далину до неї в метрах.

Встановлює на приладі дирекційний кут (відлік) по цілі і на відповідній відстані знаходять ціль за її ознаками.

Цілевказівку у полярних координатах відносно пункту приймаючого цілевказівку виконують в такій послідовності.

Передаючий цілевказівку:

- визначає положення цілі на місцевості і наносить її на карту (ПУВ);

- визначає по карті (ПУВ) для спостережного пункту, приймаючого цілевказівку, дирекційний кут (відлік) та відстань до цілі в метрах;

- передає цілевказівку, визнаючи при цьому найменування цілі, її місцеположення в полярних координатах відносно пункту, приймаючого цілевказівку, і характерні ознаки цілі,

Приклад. «29-40, 4800, БТР на узліссі лісу «Темний» спостерігати».

Приймаючий цілевказівку встановлює на приладі дирекційний кут (відлік) і на вказаній відстані знаходить ціль по її ознаках.

Для цілевказівки в прямокутних координатах, даючий цілевказівку визначає по карті (ПУВ) прямокутні координати цілі та передає приймаючому цілевказівку,

Приклад. «Ікс 49620, ігрек 16840, скупчення автомобілів у гаю, спостерігати».

Приймаючий цілевказівку:

- по отриманих координатах наносить ціль на карту (ПУВ) і визначає дирекційний кут (відлік) і далину до цілі зі свого пункту;

- встановлює на приладі отриманий дирекційний кут (відлік) і на виміряній відстані, знаходить ціль по її ознаках.

Переглядів: 2894