• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Об'єкти економічного аналізу та система показників, які використовуються в аналізі

Оскільки предмет економічного аналізу включає економічні процеси, які відбуваються в результаті господарсько-фінансової діяльності, причинно-наслідкові зв'язки, які визначають використання всіх видів ресурсів та результати діяльності, об'єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов'язані з постачальницькою, виробничою, збутовою, фінансовою та інвестиційною діяльністю.

обґрунтованість бізнес-планів

матеріально-технічне забезпечення

організаційно-технічний рівень виробництва

виробництво та реалізація продукції

використання ресурсів

конкурентоспроможність продукції

витрати на виробництво та реалізацію

фінансові результати

фінансовий стан

ринок товарів та місце підприємства у ринковому середовищі

Усі явища та процеси, пов'язані з різнобічною діяльністю підприємства, вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі. Від того, наскільки показники повно і точно відображають суть досліджуваних явищ, залежать реальність та обґрунтованість висновків і пропозицій за результатами аналізу, ефективність управлінських рішень.

На різних стадіях аналізу показники можуть виконувати різні функції, такі як:

результат роботи;

фактор формування;

ознака зміни;

кінцева мета;

проміжний наслідок.

Економічні показники — важливий інструмент оцінки планування та управління діяльністю підприємств.

В економічному аналізі використовують показники:

щодо завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих даних, плану;

звітності;

обліку;

вибіркових спостережень;

аналітичних досліджень.

Усі ці показники доцільно класифікувати за відповідними ознаками, як це показано на рис. 1.

Рис. 1. Класифікація економічних показників.

Кількісні показники відображають розмір господарських явищ, величину кількісних змін, що в них відбуваються, величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення продуктивності праці.

Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.

Натуральні показники виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг, довжина, вага); вартісні - показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові - характеризують витрати праці та її ефективність (трудомісткість, продуктивність праці).

Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа у кв. м, витрати праці в людино-годинах;. Відносні показники показують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції,

коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).

Загальні показники використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей народного господарства (вартість продукції, продуктивність праці, рентабельність). Частковіє специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур).

При вивченні причинно-наслідкових зв'язків показники поділяють на результатні та факторні. Це групування не є постійним, воно залежить від конкретних ситуацій, мети аналізу. Наприклад, при оцінці змін прибутку від реалізації продукції показник собівартості продукції розглядають як факторний. Водночас при вивченні затрат на виробництво собівартість розглядають як результатний показник, що залежить від багатьох факторів виробництва.

Тобто якщо показник розглядається як результат дії одного або кількох чинників і він виступає як об'єкт дослідження, то при вивченні взаємозв'язку він вважається результатним.

Показники, які визначають стан результатного показника і виступають як причини зміни його величини, називають факторними.

За способом формування розрізняють показники:

• нормативні (норми витрат сировини, матеріалів, палива, норми амортизації, ціни);

• планові (дані планів соціально-економічного розвитку підприємства, завдання підрозділам);

• договірні (передбачені в угодах на поставку сировини, матеріалів, палива тощо);

• облікові (дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку);

• звітні (дані бухгалтерської, статистичної та оперативної звітності);

• аналітичні (оціночні), які одержують у ході аналізу для оцінки результатів та ефективності роботи підприємства.

Оскільки усі показники, що використовуються в аналізі, як уже згадувалося, взаємопов'язані і взаємообумовлені і їх вивчають у комплексі, то це передбачає відповідну їх систематизацію.

Система показників- це впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звітності і подільності, пов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх.

Виділяють десять підсистем показників (рис. 2).

Показники організаційно-технічного рівнястановлять первинну підсистему, тобто:

• виробничу структуру підприємства;

• якість продукції;

• рівень концентрації і спеціалізації виробництва;

• тривалість виробничого циклу;

• технічну та енергетичну озброєність праці;

• рівень організації виробництва та управління;

• прогресивність технологічних процесів.

Ці показники впливають на всі інші показники, зокрема - на обсяг виробництва і реалізації продукції, її якість, рівень використання виробничих ресурсів, собівартість, рентабельність, а також на фінансовий стан підприємства.

За показниками, що включені до другої підсистеми,можна дати оцінку забезпеченості підприємства основними засобами, матеріальними та трудовими ресурсами. Як і попередні показники, вони безпосередньо впливають на випуск продукції, собівартість, фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства.

До показників виробництва відносять:

обсяг промислової продукції у вартісному, натуральному та умовно-натуральному вимірах;

номенклатура та асортимент продукції;

якість продукції, її конкурентоспроможність;

ритмічність виробництва.

Показники збуту включають дані про обсяг відвантаження та реалізації продукції, залишки готової продукції на складах. Вони тісно пов'язані з показниками виробництва та показниками прибутку і рентабельності.

Основними показниками використання засобів виробництва є:

• фондовіддача;

• фондоємність;

• фондоозброєність;

• середньорічна вартість основних засобів;

• середньогодинний виробіток продукції на одиницю устаткування;

• коефіцієнт використання устаткування;

• амортизація.

Показники, що включені до шостої підсистеми, характеризують використання предметів праці.До них, насамперед, відносять: матеріалоємність, матеріаловіддачу, вартість предметів праці, що використані за аналізований період часу. Вони тісно взаємопов'язані з показниками підсистем 7, 8, 9, 10, оскільки від раціонального використання матеріалів залежить рівень собівартості, прибуток, рентабельність, а значить - і фінансовий стан.

До показників, що характеризують використання трудових ресурсів, відносять такі:

• забезпеченість підприємства трудовими ресурсами;

• рух робочої сили;

• використання робочого часу;

• продуктивність праці;

• трудомісткість продукції;

• оплата праці.

Показниками собівартості продукції є:

загальна сума затрат на виробництво продукції;

затрати на 1 гривню промислової продукції;

собівартість найважливіших виробів;

прямі матеріальні і трудові затрати.

Вони здійснюють безпосередній вплив на результатні показники діяльності підприємства - прибуток і рентабельність.

Підсистема 9 включає показники, що характеризують фінансові результатидіяльності підприємства. Це, зокрема:

валовий прибуток;

фінансові результати від операційної діяльності;

фінансові результати від звичайної діяльності;

надзвичайні доходи (витрати);

чистий прибуток;

рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат);

рентабельність реалізації продукції;

рентабельність капіталу (всього або окремих його складових).

Зрозуміло, величина прибутку та рівень рентабельності залежать від показників усіх попередніх підсистем. У свою чергу прибуток та рентабельність впливають на показники фінансового станупідприємства, до яких належать:

наявність та структура капіталу за складом та джерелами формування;

ефективність та інтенсивність використання капіталу;

фінансова незалежність;

ділова активність;

платоспроможність;

кредитоспроможність;

взаємовідносини з бюджетом та ін.

Показники фінансового стану залежать від показників, що включені в усі попередні підсистеми, і, у свою чергу, впливають на них.

Отже, усі показники діяльності підприємства перебувають у взаємозв'язку і взаємозалежності, що необхідно враховувати при проведенні комплексного системного аналізу. Сукупність показників для досягнення мети аналізу досліджуваного об'єкту або явища визначається характером причинно-наслідкових зв'язків.

Переглядів: 6399