Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Конституційні принципи політичної системи

Сам термін “політична система” до конституційного права був введений болгарською конституцією 1971 року. Елементами політичної системи є держава, політичний режим, політичні партії, політична ідеологія.

У сучасній науковій літературі політична система має значення універсальної керівної системи соціально асиметричного суспільства, компоненти якої (інституціональний – партії, держава тощо; нормативний – політичні норми разом з відповідними галузями та інститутами права; функціональний – політичний режим; ідеологічний – політична ідеологія) поєднуються в діалектично суперечливе, але цілісне утворення з похідними політичними відношеннями між ланками системи, де первинними є відносини, насамперед, між великими соціальними верствами певної країни. Таким чином, політична система регулює виробництво та розподіл соціальних благ між різними спільнотами, а також їх особистості на основі використання державної влади, участі в ній, боротьби за неї.

Існує кілька різновидів класифікацій політичних систем, серед яких найбільш поширеним є поділ політичних систем на демократичні, авторитарні та тоталітарні. У демократичних системах основним структурним принципом є плюралізм, а функціональним – рольова автономія. Тут присутня багатопартійність (нерідко партій налічується більше сотні, а в Японії з урахуванням найдрібніших – за тисячу), причому дозволяються партії політичної опозиції (у конституції Чехії, наприклад, закріплено принцип змагань), визнається розподіл влади (згідно з принципами стримань та противаг та взаємодії гілок влади); діє кілька центрів прийняття рішень; визнається право прийняття рішень більшістю та охорона прав меншості, здійснюються основні права і свободи людини та громадянина; проголошений та реалізується принцип юридичної рівності; визнані та здійснюються ідеї демократичної, соціальної, правової, світської держави та законності, наявний політичний плюралізм; метод виборності є вирішальним у процесі формування керівництва держави та різних політичних об’єднань; головними методами вирішення конфліктів є компроміс та консенсус. Демократичній системі властиві всі основні елементи політичної демократії. Це - відкрита система у “відкритому суспільстві” і різні прошарки населення, “зацікавлені групи”, партії можуть домогтися вирішення своїх проблем за допомогою різних форм мирного тиску на державну владу.

За авторитарної політичної системи принципи плюралізму та рольової автономії відіграють мінімальну роль та поширюються лише на невелику частину суспільства. Офіційної однопартійності не має, але дозволена діяльність лише певних політичних партій та організацій. Дозволені партії – це не політична опозиція, а керівні та лояльні проурядові партії.

При такій політичній системі існують лише незначні елементи демократії в текстах конституцій. Це - практично замкнута, напівзакрита система.

У тоталітарній політичній системі ліквідується навіть обмежений плюралізм, не існує рольової автономії ланок політичної системи. Створюється єдина, монолітна організація, яка поєднує в одне ціле державу та керівну партію. У деяких країнах з релігійно-тоталітарною або тоталітарно-племінною системою партії забороняються взагалі (Кувейт, ОАЕ, Свазіленд та інші).

 




Переглядів: 2788

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема 4. Конституційні принципи основ суспільного ладу | Конституційні засади духовного життя суспільства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.