• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорської імперії.

На західноукраїнських землях, що входили головним чином до складу Австро-Угорщини, розвивалися процеси, характерні і для інших країн тодішньої Європи. Мова йде насамперед про інтенсивним розвиток ринкових, капіталістичних відносин. Разом з тим тут були і свої особливості.

На початку ХХ ст. провідне становище у промисловості Східної Галичини, Буковини, Закарпаття посідали великі промислові об’єднання. У Галичині на 1903р. налічувалося 24 акціонерних об’єднання, а в 1912р. їх уже було 30. На Закарпатті діяло дев’ять промислових акціонерних товариств. Динамізувався процес концентрації виробництва: з 1902-1910рр. кількість робітників Галичини збільшилося на третину, а число підприємств зменшилося майже вдвічі. Нові явища спостерігалися у сфері фінансів та кредиту, банківській справі. Розгортався кооперативний рух. Перед першою світовою війною на західноукраїнських землях діяло 1500 різних кооперативів.

На початку 20 ст. на Галичину припадало 5% світового виробництва нафти. 1913. Іноземний капітал контролював 78% видобутку нафти. Друге місце посідає деревообробна промисловість. Поступово розвивалася швейна, взуттєва, килимарська промисловість. Західна Україна залишалася сировинними придатком центральних провінцій Австро-Угорщини та ринком збуту для їхньої продукції.

Працювало 80-90%населення. У 1902 р. в Галичині існувало 3 тис.493 поміщицькі родини, що володіли 57% землі.80% населення становила біднота і лише 8% - заможні господарі. заможні селяни створювали господарства фермерського типу. Значно краще було розвинене тваринництво, яким переважно займалися селяни (91% поголів’я). На Закарпатті традиційно розвивалося виноградарство.

В Галичині сприяла діяльність кооперативних союзів – «Крайового союзу кредитового», «Крайового молочарського союзу». Головним організаційним і координуючим центром українських кооперативів у Галичині був «Крайовий союз ревізійний», заснований 1904р. У 1914р. він охоплював 609 кооперативів. На Буковині в цей час діяло близько 150 селянських клас, що об’єднувалися в кооперативний союз «Селянська каса» (1903). На Закарпатті кооперативний рух був розвинений менше.

Важкі умови праці зберігалися на нафтопромислах і лісозаготівлі. Робочий день становив тут 11-16 годин на добу при високому травматизмі. Лише протягом 1902-1904рр. на підприємствах Галичини сталося 8.5 тис. нещасних випадків. Заможне селянство, як уже зазначалося, становило лише 5-8% сільського населення, а біднота -80%. Надлишок робочої сили становив близько 9.3 млн. осіб. Це обумовило посилення трудової еміграції українських селян. Надзвичайно важким було економічне становище.

Домашнє завдання:

1.Бойко О.Д. Історія України.-К.: 2007р. с.281-284, 298-308.

2.Гісем О.В. Історія України.-Х.:2010р. ст..242-245.

3.Новий довідник: Історія України.-К.: 2006р. ст..449-473.

Переглядів: 468