Жовтневий страйк. Маніфест 17 жовтня 1905р та його наслідки. Селянський рух.

На початку жовтня 1905р.в Москві та Петербурзі розпочався загальноросійський політичний страйк. Головними політичними вимогами страйкарів були запровадження свобод і скликання Установчих зборів. Навчання у вищих навчальних закладах було призупинено, фабрики і заводи взяли під контроль війська та поліція. Проте страйк тривав. У Харкові та Катеринославі відбувалися збройні сутички страйкарів із поліцією.

Під час Жовтневого страйку виникли нові форми самоорганізації робітників – Ради робітничих депутатів. Наростання хвилі народних протестів примусило імператора Миколу 2 17 жовтня 1905р. оприлюднити Маніфест «Про вдосконалення державного порядку», яким народу «дарувалися» громадянські свободи – недоторканості особи, друку, совісті, зборів, зібрань, спілок. У ньому містилася також обіцянка залучити до виборів до Державної думи всі верстви населення й визнати Думу законодавчим органом, без схвалення якого жодний закон набуватиме сили.

Маніфест спричинив розкол серед прихильників революції. Радикали прагнули продовжити революцію та знищити самодержавство. У Наддніпрянській Україні після оприлюднення Маніфесту 17 жовтня ситуація залишалася напруженою. Радикали організовували мітинги, закликаючи до повалення монархії. У травні червні 1905р. виступи селян охопили цілі райони. Селяни закликали підтримувати боротьбу робітників проти самодержавства. 1905р. відбувалося одне з найважливіших повстань селян у роки революції. Приводом до нього стала спроба арешту 17 грудня місцевого вчителя Г. Безвіконного за революційну агітацію. Обурені селяни затримали поліційного пристава, місцевого урядника і вигнали їх із села. Обраний на загальному мітингу селянський комітет звернувся до полтавського губернатора з проханням не карати вчителя, вирішили не платити податків, не давати новобранців в армію та закрити шинки. Відповіддю губернатора стала відправка до села козаків. Між козаками та селянами спалахнула сутичка, у якій були вбиті й поранені з обох сторін. Загинув командир козачого загону. 21 грудня в селі з’явився новий каральний загін із гарматами. Почалася розправа над повстанцями. Погрожуючи зброєю, козаки зігнали селян на майдан, протягом чотирьох годин тримали на колінах і катували керівників повстання. Потім кілька днів активних учасників повстання карали різками, а 19 селян заарештували й пізніше відправили на каторгу.

Кульмінацією революції 1905-1907рр. стало збройне повстання, яке під керівництвом російських соціал-демократів та есерів розпочалося 7 грудня 1905р. в Москві.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Періодизація Російської революції 1905-1907рр.	\|	Результати революції 1905-1907рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.