Становище освіти та науки. «Розстріляне відродження».

В 1930 р. прийнято постанову ЦК ВКП(б) «Про загальне обов'язкове початкове навчання», постанова ЦК ВКП(б)У «Про введення обов'язкового загального початкового навчання в Україні». Цими постановами було закріплено принцип обов'язковості навчання. Держава розглядала школу як один із найвагоміших ідеологічних інститутів. Розпочалася грандіозна кампанія — «всенародний похід за всеобуч». Термін «всеобуч» з'явився в 1930-ті pp. і являє собою скорочення від російських слів «всеобщее обучение». У роки другої п'ятирічки до шкіл лікнепу було залучено 1,5 млн. неписьменних, а в школах з ліквідації малописьменності навчалося 1,7 млн. чоловік. Лікнепи підпорядковувалися Наркомату освіти УРСР. У 1936 р. Наркомат заснував школи для дорослих, навчання в яких починалося з ліквідації неписьменності.

Компартійно-радянське керівництво республіки приймало суворі постанови, в яких зобов'язувало місцеві органи влади тримати під постійним контролем справу остаточної ліквідації неписьменності. Однак через небажання багатьох людей похилого віку вчитися зробити це повністю не вдалося.

Щоб нове покоління не поповнювало лави неписьменних, загальноосвітня школа мала охопити всіх без винятку дітей. Здійснювалася докорінна перебудова школи. Початкові школи переводилися на семирічне навчання. Деякі семирічки, особливо у великих містах, переходили на 10-річне навчання.

У травні 1934 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) і РНК СРСР «Про структуру початкової і середньої школи в СРСР». Запроваджувалася єдина структура загальноосвітньої школи трьох рівнів: початкова (чотирирічне навчання), неповна середня (семирічне) і середня (десятирічне навчання).

З 1938/39 навчального року у неросійських школах запроваджувалося обов'язкове вивчення російської мори з 2 до 10 класу. Оскільки планувалося 4—5 уроків з російської мови на тиждень, вона ставала основною навчальною дисципліною. Почалася поступова русифікація української школи.

Неабияка увага приділялася й розвитку вищої школи, головним завданням якої була підготовка фахівців для всіх галузей народного господарства. Тому на початку 30-х років зросли масштаби підготовки фахівців робітничо-селянського походження через робітфаки, технікуми й вищі навчальні заклади.

У 1933 р. відновилася діяльність університетів у Києві, Дніпропетровську, Одесі й Харкові. Це позитивно позначилося на якості підготовки спеціалістів.

У січні 1934 р. було встановлено наукові ступені кандидатів і докторів наук, а також наукові звання доцентів і професорів. Наприкінці 1935 р. було скасовано обмеження, пов'язані із соціальним походженням абітурієнтів.

За роки першої п'ятирічки вищі навчальні заклади й технікуми України підготували 110 тис, у роки другої — близько 196 тис. фахівців.

В 30-х роках стали явними позитивні наслідки ліквідації неписьменності впродовж 20-х років:

1. Більшість населення вже вміла читати й писати,

2. Сформувалося три типи шкіл — початкова, неповна середня й середня.

3. Створена мережа інтернатів для дітей-сиріт (А.Макаренко).

Поряд з цим виявилися недоліки:

1. Засилля політичних предметів;

2. Нестача вчителів, особливо в селах;

3. Невисока заробітна плата у вчителів;

4. Різке скорочення кількості учнів (виселення куркулів, голодомор тощо);

5. У викладі матеріалу вчителі повинні були керувалися лише підручниками, ніякої «самостійності»;

6. Еталоном для шкільного курсу історії з 1938 р. став сталінський «Короткий курс ВКП(б)».

За підрахунками українських істориків, республіка за розвитком вищої освіти перегнала більшість країн Європи (124 тис. студентів, які навчалися в 129 вузах). У цей час у Великобританії навчалося 50 тис. осіб, у Німеччині — 70 тис. осіб, у Франції — 72 тис. осіб, в Італії —75 тис. осіб.

У 1937 році в Українській РСР існувало 284 науково-дослідні заклади, у яких працювали 5 тис. науковців. Провідною науковою установою України стала Академія наук УРСР. До її складу входило 26 інститутів, у яких проводили дослідження 1,2 тис. наукових працівників. Українські вчені багато зробили в галузі точних наук.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перехід до прискореної колективізації. Поширення колгоспів.	\|	Видатні досягнення українських учених

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.