• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Українські землі у складі Чехословаччини.

У 1919 році територія Закарпаття перебувала під різними владами: східну частину краю окупували румуни, західну — чехи, а Березький комітат залишився за угорцями. В усталених географічних кордонах Закарпаття має 12,8 тис. км². Після відокремлення його від Угор­щини в 1919 р. було створено мен­шу за територією (11,4 тис. км²) адміністративну одини­цю, яка офіційно називалася Підкарпатська Русь. Вона складалася з українських етнічних земель, до якої була долучена смуга угорської етнографічної території із залізницею Кошице — Чоп — Хуст — Рахів. Паризька мирна конференція у 1919 р. санкціонувала передачу Підкарпатської Русі Чехословаччині. За переписом 1930 р. на Закарпатті проживало 616 тис. чоловік, у тому числі 438 тис. українців.

Чеський уряд убачав у Закарпатті тільки аграрно-сировинну базу своєї держави. Вага промисловості в економіці краю не перевищувала 2%. Як і на інших з/у землях, на всіх рівнях адміністративного керівництва насаджувалися вихідці з метро­полії.

Разом з тим чехословацька держава прове­ла ряд перетворень в інтересах населення краю. В результаті земельної реформи великі землевласники позбавлялися частини їхніх земель, а 35 тис. безземельних хліборобів одер­жали земельні наділи. Та сільському господар­ству катастрофічно бракувало капіталовкладень. 90% селянських гос­подарств потрапили в кабалу до банків і лихварів, а штрафи та податки протягом 1919-1929 pp. зросли в 13 разів.

Уряд розгорнув програму бу­дівництва сучасних доріг, мостів, здійснював електрифікацію краю, у тому числі сільської місцевості. У розвиток краю центра­льні власті вкладали більше коштів, ніж вилучали з нього.

Становище української школи в Закарпатті поліпшилося, а її мережа стала розширюватися. Але рішенням вищого адміністративного суду Чехо-Словаччини від 28 червня 1925 р. українську мову було визнано «чужою» для населення Закарпаття. Це спричинило поступове звуження викладання української мови й розши­рення чеської. У демократичній Чехословаччині становище українців було набагато кращим, ніж в інших країнах. Держава не здійснювала цілеспрямованої асиміляції населення. Однак зобов'я­зання надати Закарпатському краю автономію Чехословаччина не виконала.

Переглядів: 697