Радянсько-німецький пакт про ненапад 23 серпня 1939 року.

Напередодні ІІ світової війни українські землі перебували під владою 4 держав:

1. СРСР(Українська РСР);

2. Польщі (Сх. Галичина, Закерзоння, Підляшшя, Холмщина, Берестейщина, Західна Волинь);

3. Румунії (Пн. Буковина з Хотинським, Ізмаїльським та Акерманським повітами Бессарабії);

4. Чехословаччини (Закарпаття, з березня 1939 р. окуповане Угорщиною).

Крім СРСР, Польщі, Румунії та Чехословаччини, які намагались утримати вже підвладні й приєднати нові українські землі, на них претендували Німеччина та Угорщина, що домагалася повернення Закарпатської України.

З березня 1939 р. у Москві відбувалися переговори з представниками Англії й Франції про створення системи колективної безпеки у Європі проти країнй-агресора - Німеччини. Керівництво цих європейських країн сумнівалося у боєздатності Червоної армії. Тому делегації союзників складалися з чиновників невисокого рангу, позбавлених належних повноважень, й переговори йшли мляво.

Знаючи про це, Гітлер вирішив запропонувати радянському диктатору більше, ніж той міг би сподіватися від союзу із західними демократіями. Звичайно, фюрер не збирався поступатися інтересами Німеччини - апетити радянської сторони планувалося задовольнити за рахунок інших країн, а згодом, вигравши час, здійснити напад на СРСР.

23 серпня 1939 р. до Москви прибув з надзвичайними повноваженнями міністр закордонних справ Німеччини Й. фон Ріббентроп. 23 серпня 1939 року в Москві між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною був підписаний пакт про ненапад. Цей договір, що увійшов в історію як «Пакт Молотова — Ріббентропа». З німецької сторони його підписав міністр закордонних справ Німеччини І. фон Ріббентроп, з радянської - народний комісар закордонних справ СРСР В.Молотов. До договору додавався секретний таємний протокол, за яким розмежовувалися сфери територіальних інтересів обох держав у Східній Європі. В радянській сфері інтересів перебували Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія, у німецькій - Литва. Стосовно ж Польщі зазначалося, що СРСР зацікавлений у її білоруських та українських землях, а також у території Люблінського й частини Варшавського воєводств.

Якщо укладання пакту про ненапад із Німеччиною ще можна тлумачити як спробу відвернення війни, то зовсім інакше слід розцінювати таємний протокол до нього, в якому йшлося про задоволення територіальних зазіхань обох тоталітарних держав.

Цей договір дав можливість Гітлеру почати Другу світову війну, а СРСР фактично перетворився в союзника Німеччини. Протягом 17 місяців після цього Німеччина отримала від СРСР 865 тис. т нафти, 140 тис. т марганцевої руди, 14 тис. т міді, 3 тис. т нікелю, майже 1,5 млн т зерна та інші стратегічні матеріали.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема: УКРАЇНА В РОКИ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1939-1945 рр.	\|	Приєднання Західної України і Західної Білорусії до СРСР. Радянізація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.