Воєнні дії на території України в 1942-1943 р.

Операції радянських військ зі звільнення Лівобережної України і висадка в Криму (1943 р.)

Дата	Назва
18 січня – 31 березня 1942	Наступ Південно-Західного (Харківський напрямок) і Південного (Дніпропетровський напрямок) фронтів.
січень 1942	Створено Кримський фронт.
8-9травня1942	Наступ німецьких військ в Криму – зайняли Керченський п-в.
12 травня 1942	Початок радянського наступу під Харковом – просунулись на 25-50км.
17 травня 1942	Контрнаступ нім. військ під Харковом.
28 червня – 24 липня	Наступ німецьких військ у Донбасі – зайняли всю Україну.
Грудень 1942	Звільнення першого населеного пункту на території УРСР с.Півнівка Міловського району Ворошиловоградської (тепер Луганської) області
29 січня — 18 лютого 1943	Наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Звільнення північної частини Донбасу
2 лютого — 6 березня 1943	У результаті наступу Воронезького і Центрального фронтів було звільнено Харків та східну частину Донбасу
19 лютого — 25 березня 1943	У результаті контрнаступу німецьких військ утрачено Харків і північно-східну частину Донбасу
17—25 липня 1943 р.	Ізюмсько-Барвінківська операція
3—23 серпня 1943	Бєлгород-Харківська операція
13 серпня — 22 вересня 1943	Донбаська операція
26 серпня — 1 жовтня 1943	Чернігово-Прип'ятьська операція
Серпень— грудень 1943	«Битва за Дніпро», що складалася з ряду операцій по форсуванню Дніпра і звільнення Києва
26 вересня—5 листопада1943р.	Мелітопольська операція
10—14 жовтня 1943	Запорізька операція
Жовтень 1943	Дніпропетровська операція
31 жовтня — 11 грудня 1943	Керченська операція

Німецьке командування розглядало Дніпро як останній рубіж своєї оборони. Лінія Дніпро — Сож, за планами нацистських генералів, повинна була стати укріпленим рубежем, що за спеціальним наказом 11 серпня 1943 р. отримав назву «Східний вал», на якому б зупинився наступ радянських військ. Тому німецьке командування зосередило тут найчисленніше угруповання своїх військ і техніки: всього 1 млн. 240 тис. солдат і офіцерів, 12600 гармат і мінометів, близько 2100 танків та штурмових гармат, до 2 тис. бойових літаків.

Для Червоної Армії розгром німецько-фашистських військ на Дніпрі відкривав шлях до визволення столиці України — Києва та забезпечував подальший наступ радянських військ по звільненню Правобережної України і виходу до західних кордонів Союзу. На берегах Дніпра, Червона Армія мала перевагу перед армією противника по всіх військових показниках — кількість її бійців переважала противника в 2,1 раза; гармат і мінометів — у 4 рази; танків — в 1,1 раза; літаків — в 1,4 раза.

Форсування Дніпра розгорнулося на 750-км ділянці від гирла р. Сож до м. Запоріжжя. При форсуванні Дніпра, у боях за визволення Лівобережної України, захоплення і вдержання плацдармів (9 штук) на його правому березі найактивнішу участь брали 5 повітряних армій, які прикривали дії наземних військ. Небо над Дніпром стало ареною повітряних боїв, лише за 7 днів (7—13 жовтня) над Дніпром було збито до 200 літаків противника, або 1/10 частину усього їх складу.

В кінці вересня 1943 р. частини Центрального й Воронезького фронтів при підтримці партизан і місцевого населення форсували Дніпро з півдня й півночі від Києва і утворили два плацдарми — Букринський і Лютізький.

29 вересня 1943р. Ставка Верховного Головнокомандування поставила перед Воронезьким фронтом завдання: зосередити зусилля на київському напрямі, взаємодіючи з військами Центрального фронту, розгромити вороже угруповання і оволодіти Києвом.

Зайняти столицю України Сталін вимагав до річниці Жовтневої революції. Щоб полегшити форсування Дніпра, передбачалося викинути на правий берег сильний повітряний десант — дві бригади. Але десантування пройшло невдало, раптовість була втрачена.

Після невдалої атаки з Букринського плацдарму вирішальним став Лютізький плацдарм: в обстановці повної таємниці були перекинуті на Лютіж техніка й частини фронту.

3 листопада після могутньої артпідготовки почався наступ на Київ з півночі. Удар був раптовим для противника. В ніч на 6 листопада війська генерала Ватутіна (командуючий фронтом) зайняли північні околиці Києва, а потім перемістились в центр, але ціною величезних жертв. В результаті тільки в районі Букрина загинуло 40 тис. бійців.

За подвиги, здійснені у ході битви за Дніпро, 2438 воїнів отримали звання Героя Радянського Союзу (це більше як 20 % від усіх, хто одержав це звання за період всієї війни).

Заняття14

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етапи діяльності УПА	\|	Тема: УКРАЇНА В РОКИ ІІ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 1939-1945 рр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.