Зародження дисидентського руху в Україні.

Дисидентство — виступ проти існуючого державного ладу чи загальноприйнятих норм певної країни, протистояння офіційній ідеології й політиці; відступництво від учення панівної церкви.

З поразкою збройної боротьби ОУН—УПА український національно-визвольний рух не припинився, він лише набув нових форм. У другій половині 1950-х років в Україні виникають підпільні групи та організації, які набувають організаційних форм і розгортають пропагандистську діяльність з метою залучити нових прихильників. У 1958р. у Станіславі (з 1962 р. Івано-Франківськ) було викрито Об'єднану партію визволення України, яка намагалася діяти за організаційними принципами ОУН. У 1961р. у Львові ліквідовано Український національний комітет, який орієнтувався на ідеологічні засади ОУН.

Новий етап опозиційного руху, який розпочався з кінця 50-х років, прийнято називати дисидентським. Його започаткувала Українська робітничо-селянська спілка, що діяла на території Західної України в 1958-1961 pp. На думку засновників, ця організація мала діяти ненасильницькими, легальними методами. Спілка поставила за мету здобуття незалежності України, виходу зі складу СРСР конституційним шляхом.

Провідними в середовищі українського дисиденства були два питання. Одне торкалося прав нації, а інше прав людини.

Шістдесятництво— це широкий мистецько-громадський рух української інтелігенції. За даних історичних обставин шістдесятництво і дисидентство дещо тотожні, але вони не боролися з радянським ладом, а прагнули оновити його через упровадження реформ. Серед них була популярною теза «соціалізм з людським обличчям». Вони обстоювали верховенство суспільства над державою, рівність усіх людей, включаючи вищих посадових осіб, перед законом, пріоритет прав людини, усунення регламентації творчого процесу, подолання відірваності від західної культури. Для українських шістдесятників особливо болючими були національні проблеми.

На початку 1960р. у Києві виник клуб «Супутник», який став популярним місцем зустрічей творчої молоді. Тут проходили вечори поезії за участю І.Драча, Л.Костенко, В.Симоненка. Історики О.Апанович і М.Брайчевський, мистецтвознавець М.Логвин читали лекції з вітчизняної історії. Український літературний процес розкривали у своїх лекціях І.Дзюба, Є.Сверстюк, І.Світличний.

Львівський клуб «Пролісок» став своєрідним форпостом шістдесятників у Західній Україні. Тут сформувалося ядро молодих інтелігентів, серед яких вирізнялися психолог М.Горинь, мистецтвознавець Б.Горинь, поет Калинець та ін.

Заняття 17

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аграрна політика наприкінці 50-х - у першій половині 60-х pp.	\|	Тема: КРИЗА РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ 60-ПОЧАТКУ 80-Х РР. ТА УКРАЇНА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.