Аграрна політика наприкінці 50-х - у першій половині 60-х pp.

Розуміючи, що с/г залишається в найбільш кризовому стані, М.Хрущов прагнув досягти швидких позитивних результатів. Для збільшення кількості продовольства вирішено розширити посівні площі за рахунок цілинних і перелогових земель Північного Казахстану, Сибіру, Алтаю та Південного Уралу. Тільки з України до Казахстану в 1954-1956 pp. відправлено 80 тис. чол. молоді, що заснували там 54 радгоспи. Проте «цілинний хліб» за своєю собівартістю виявився на 20% дорожчим, ніж у середньому по країні. Монокультурна експлуатація цілинних земель призвела до їх ерозії, внаслідок чого урожаї зменшилися на 2/3

Піднесення виробництва у сільському господарстві тривало п'ять років, доки держава вкладала в цю галузь великі кошти. Однак після 1958р. с/г почало занепадати.

По-перше, честолюбні проекти прискореного розвитку промисловості, особливо хімічної, потребували перерозподілу капіталовкладень за рахунок сільського господарства.

По-друге, у 1958р. вирішино продати колгоспам техніку МТС. Незважаючи на пільгові умови, викуп техніки та її експлуатація тягарем лягли на слабку економіку колгоспів.

По-третє, було здійснено нове укрупнення колгоспів. У 1960 р. в УРСР залишилося 9634 колгоспи (проти 19 295 у 1950 p.). Тепер один колгосп здебільшого охоплював кілька населених пунктів. Виникла проблема зміцнення центральних садиб колгоспів та ліквідації «неперспективних сіл». Водночас розпочався наступ на індивід. селянські господарства. У 1955р. видане розпорядження про зменшення вдвічі розміру присадибних ділянок, а в 1959р. — про заборону утримання худоби в містах і селищах.

У 1957p. M.Хрущов поставив питання про добровільний продаж колгоспниками своїх корів та іншої худоби колгоспним тваринницьким фермам. Внаслідок цього обсяг продукції, що надходила в базарну торгівлю, зменшився, а ціни зросли.

В результаті посуха 1963р. почалися труднощі з постачанням хліба населенню. Уряд змушений був закупити в США і Канаді понад 12 млн т зерна вартістю в 1 млрд дол.

Іншим вагомим важелем піднесення с/г М.Хрущов уважав збільшення виробництва кукурудзи. Однак спроба привчити українських селян до запозиченої з Америки «королеви полів» увінчалася лише помірним успіхом.

Третя надпрограма полягала в різкому збільшенні виробництва м'яса та іншої продукції тваринництва з метою обігнати за цими показниками провідні капіталістичні країни. Розпочалося будівництво гігантських відгодівельних комплексів. Це створило проблему забезпечення кормами і ветеринарного обслуговування худоби. Не було налагоджено виробництво комбікормів. Існуючі покоси багаторічних трав не давали необхідної кількості кормів, а спроба забезпечити тваринництво кормами за рахунок засіву луків кукурудзою та іншими рослинами, які дають значну кількість зеленої маси, викликало низку нових проблем. Місцеві породи тварин не були звичні до нових кормів. Розпочалась масова ерозія ґрунтів і як результат їх вихід із с/г обороту.

Соціальна політика.У березні 1956р. радянський уряд на дві години скоротив тривалість робочого дня у передвихідні та передсвяткові дні. Було збільшено тривалість відпусток, пов'язаних із вагітністю і пологами. У квітні скасовано закон 1940p., що прив'язував робітників до підприємств, на яких вони працювали. Селяни, однак, не маючи паспортів, не могли залишити свій колгосп або радгосп.

У липні 1956р. було прийнято закон про державні пенсії, за яким значно збільшено розміри нижчих розрядів і обмежено розміри високих пенсій. Пенсійний вік зменшувався до 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Середній розмір пенсій збільшився майже удвічі. Державна система соціального забезпечення для колгоспників почала діяти тільки з липня 1964р. Чоловіки отримали право на пенсію з 65 років, а жінки з 60 років. Середня заробітна платня за 1953-1965pp. у робітників і службовців зросла на третину. У 1957р. були ліквідовані державні позики, що існували у вигляді облігацій і забирали 10% зарплати.

З 1956р. розпочався поступовий перехід з восьми- на семигодинний робочий день.

З вересня 1959р. в УРСР розпочався перехід на п'ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями при восьмигодинному робочому дні.

Певні позитивні кроки були здійснені й на селі. Підвищено заготівельні ціни на с/г продукцію, скасовано заборгованість колгоспів і радгоспів за поставками продукції тваринництва. Було запроваджено щомісячне авансування колгоспників. Фонди для гарантованої, тобто незалежної від підсумків господарського року, оплати праці створювалися, якщо це було потрібно, за допомогою держави. В 1958р. колгоспникам було видано паспорти.

У липні 1957р. ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР прийняли постанову «Про розвиток житлового будівництва в СРСР». У ній ставилося завдання надати кожній сім'ї окрему квартиру. Для будівництва нових житлових масивів передбачалося створення домобудівних комбінатів і розвиненої промисловості будівельних матеріалів. Понад З млн квартир, споруджених у містах і робітничих селищах України за десять років, поліпшили житлову проблему.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток економіки України в середині 50-х - у першій половині 60-х років.	\|	Зародження дисидентського руху в Україні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.