Становлення владних структур. Законодавча і виконавча влада.

Державотворчий процес — це процес формування вищих і місцевих органів влади, органів самоврядування, визначення їх повноважень і взаємодії та конституційне оформлення; визначення кордонів, державних інтересів та на їх основі вироблення пріоритетів зовнішньої, оборонної та внутрішньої політики тощо.

Процес утвердження незалежності України можна поділити на такі етапи:

16 липня 1990р. — прийняття Декларації про державний суверенітет України.

24 серпня — прийняття Акта проголошення незалежності України.

1 грудня 1991 р. — підтвердження Акта проголошення незалежності України на всеукраїнському референдумі; вибори Президента України.

28 червня 1996 p. — прийняття Конституції України.

Ключовим завданням перших років державотворення стало формування трьох основних гілок влади — законодавчої, виконавчої, судової, і становлення державних владних структур. Поряд з цим необхідно було забезпечити утворення управлінських структур на місцях, налагодити ефективну взаємодію місцевої та центральної влади.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, що забезпечує правову базу перетворень. Однак чимало з прийнятих парламентом XII (1990—1994), XIII (1994—1998) і XIV (1998—2002) скликань законів і постанов не діють через відсутність чи недосконалість конкретних механізмів реалізації, контролю за виконанням або через їх популістський характер, невідповідність можливостям держави.

Немало проблем у становленні та роботі виконавчої влади (вищий орган — Кабінет Міністрів України; центральні органи — міністерства, державні комітети та відомства; в областях, містах, районах — державні адміністрації). Головна з них — нерішучість і непослідовність у здійсненні реформ.

Триває процес формування й утвердження судової влади, що концентрується в особі Конституційного Суду, Верховного Суду, загальних, арбітражних та військових судів.

Главою держави є Президент України. Першим Президентом незалежної України було обрано Л. Кравчука (1991—1994).

До 1996 р. Україна жила за оновленим основним законом зразка 1978р.

Після прийняття Конституції України процес юридичного оформлення української державності можна вважати в основному завершеним.

Становлення Збройних Сил незалежної України розпочалося восени 1991р. створенням Міністерства оборони України. 6 грудня 1991р. прийнято Закон про Збройні Сили України, 19 жовтня 1993 р. — військову доктрину України, яка виходить з того, що Україна не є потенційним противником жодної держави, а свою безпеку розглядає як стан захищеності національних інтересів в умовах потенційної та реальної воєнної загрози. Поряд з армією створювалися спеціальні підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Національна гвардія, частини спеціального призначення, Служба безпеки України. Наприкінці 90-х років XX ст. Національна гвардія була об'єднана зі збройними силами.

Незалежна Україна формувалася як багатопартійна держава, у якій вже в перші роки було зареєстровано понад 40 політичних партій.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Заняття 19	\|	Дострокові вибори до Верховної Ради України і Президента України 1994 р.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.