• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Насильницьке донорство

1. Насильницьке або шляхом обману вилучення крові у люди­ни зметою використання її як донора — карається позбавленням права обіймати певні посади чи за­йматися певною діяльністю на строк до трьох років або виправни­ми роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян чи без такого.

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо неповнолітнього або особи, яка перебувала в безпорадному стані чи в матеріальній залежності від винного, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або по­збавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обі­ймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

3. Дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, вчи­нені за попередньою змовою групою осіб або з метою продажу, — караються позбавленням волі на строк до п'яти років з позба­вленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяль­ністю на строк до трьох років.

Незаконне розголошення лікарської таємниці

Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двох­сот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або ви­правними роботами на строк до двох років.

Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

1. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини — караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі діяння, вчинені щодо малолітнього або з корисли­вих мотивів, щодо двох чи більше осіб або за попередньою змовою групою осіб, або способом, небезпечним для життя чи здоров'я
потерпілого, або таке, що супроводжувалося заподіянням йому фі­зичних страждань, або із застосуванням зброї, або здійснюване протягом тривалого часу, — караються обмеженням волі на строк до п'яти років або по­збавленням волі на той самий строк.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

Захоплення заручників

1. Захоплення або тримання особи як заручника з метою спо­нукання родичів затриманого, державної або іншої установи, під­приємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинен­ня чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника — караєтьсяпозбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

2. Ті самі дії, якщо вони були вчинені щодо неповнолітнього або організованою групою, або були поєднані з погрозою знищен­ня людей, або такі, що спричинили тяжкі наслідки, — караютьсяпозбавленням волі на строк від семи до п'ятнадця­ти років.

Підміна дитини

Підміна чужої дитини, вчинена з корисливих або інших осо­бистих мотивів, — караєтьсяобмеженням волі на строк до п'яти років або позба­вленням волі на той самий строк.

Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

1. Продаж, інша оплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи ін­шої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуата­ції, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації її праці, — караютьсяпозбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, — караютьсяпозбавленням волі на строк від п'яти до дванадця­ти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним виве­зенням дітей за кордон чи неповерненням їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи наси­льницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караютьсяпозбавленням волі на строк від восьми до п'ятнад­цяти років з конфіскацією майна.

Експлуатація дітей

1. Експлуатація дітей, які не досягай віку, з якого законодавст­вом дозволяється працевлаштування, шляхом використання їх пра­ці з метою отримання прибутку — караєтьсяарештом на строк до шести місяців або обмежен­ням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати пев­ні посади або займатися певною діяльністю на строк дотрьох років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спри­чинили істотну шкоду для здоров'я, фізичного розвитку або освіт­нього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, — караютьсяпозбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Незаконне поміщення в психіатричний заклад

1. Поміщення в психіатричний заклад завідомо психічно здо­рової особи — караєтьсяарештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, що спричинило тяжкі наслідки, — караєтьсяпозбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Лекція 12

Тема лекції:Права та обов’язки подружжя, батьків, дітей. Адміністративні права та обов’язки
батьків та дітей. Поняття і завдання нотаріату України. Заповіт.

Мета лекції:Розкрити зміст Кодексу про шлюб та сім’ю, дати поняття шлюбу, умов його укладання
та розірвання, шлюбного контракту та особистих, майнових прав та обов’язків
подружжя і дітей, адміністративних прав і обов’язків. Розкрити поняття опіки,
піклування, усиновлення; функцій нотаріату України; особливість укладання і види
заповіту. Формувати вміння працювати з історичними і правовими джерелами, вести
евристичну бесіду, дискутувати, опановувати метод „мозкового штурму” при розгляді
окремих питань теми.

Кількість годин:2 год.

Література: 1. Сімейний кодекс України // ВВР України. – 2002. - №21-22

2. Закон України „Про нотаріат” від 23.09.1993р. // ВВР України. – 1993. - №39

3. Копейчіков В.В. Правознавство: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – с.48-52

4. Пилипенко П.Д. Трудове право України: Навчальний посібник. – К.: Видавництво
„Істина”, 2005

5. Основи правознавства, навчальний посібник у двох частинах / За заг. ред.
В.І. Горевого, Ю.В. Бордюка – Суми, Видавництво СумДУ, 2006. / ч.2. – с.61-68

6. Основи правознавства: Навч. посібник / За ред. В.В.Комарова. - X.: Нац. Юридична
акад. України. 2006. -с.231-240

План лекції:

1. Поняття шлюбу і порядок його укладання. Шлюбний контракт.

2. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Опіка, піклування, усиновлення.

3. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

4. Поняття і завдання нотаріату України. Заповіт.

Поняття шлюбу і порядок його укладання. Шлюбний контракт

Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареє­стрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану {далі ДОРАЦС).

Умови укладення шлюбу, досягнення шлюбного віку та добровільність шлюбу. Відповідно до закону право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку, жінки - сім­надцяти, а чоловіки - вісімнадцяти років. Між тим закон пе­редбачає можливість надання права на шлюб особі, яка ще не досягла шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла чотир­надцяти років, згідно з рішенням суду їй може бути надано таке право, якщо буде встановлено, що це відповідає ін­тересам неповнолітньої особи (фактичне утворення сім'ї, ва­гітність, народження дитини, тяжке захворювання тощо).

Добровільність шлюбу означає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення їх до укла­дення шлюбу не допускається.

Не допускається укладення шлюбу: якщо хоча б одна із сторін перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між: родичами прямої лінії споріднення; рідними (повнорідними і неповнорідними) братами і сестрами; двоюрідними братами і сестрами; рідними тіткою, дядьком і племінником, племінни­цею; усиновлювачем і усиновленим; дітьми, що були усинов­лені усиновлювачем. Однак з цього правила існує виключен­ня. За рішенням суду може бути надано право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дити­ною, а також між дітьми, що були усиновлені ним. У випадку скасування усиновлення допускається укладення шлюбу між усиновлювачем і усиновленою ним дитиною.

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації. З моменту реєстрації шлюбу вини­кають права й обов'язки чоловіка і жінки як подружжя.

Жінка та чоловік можуть особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу в будь-який з ДОРАЦС, який визначає день і час реєстрації шлюбу та ознайомлює з правами й обов'язками їх як майбутніх подружжя і батьків та попереджає про відповідальність за приховання перешкод до реєст­рації шлюбу. Жінка та чоловік повинні повідомити один од­ного про стан свого здоров'я.

При наявності поважних причин (хвороба, перебуван­ня у лікарні, у відрядженні тощо) можливе подання нотарі­ально засвідченої заяви через представників.

Подання заяви про реєстрацію шлюбу породжує для жінки і чоловіка стан заручених - нареченої і нареченого, яка хоча і не створює обов'язку для наречених вступу в шлюб, але закріплює обов'язок особи, яка відмовилася від вступу в шлюб унаслідок протиправної, аморальної поведінки нарече­ної (нареченого), приховання нею (ним) обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо), відшкодувати другій стороні затрати, понесені нею у зв'язку з приготуван­ням до реєстрації шлюбу і весілля. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок, договір дарування за вимо­гою дарувальника може бути розірваний судом.

Недійсність шлюбу. Недійсним визнається шлюб, зареєстрований з порушенням умов його укладення, а саме при відсутності вільно і незалежно висловленого взаєм­ного волевиявлення осіб, що одружуються; укладений під примусом; між особами, які вже перебувають у зареєстрова­ному шлюбі: з особою, яка не досягла шлюбного віку; між близькими родичами; з недієздатним; між усиновлювачем та всиновленим; при приховуванні одним із подружжя від ін­шого наявності тяжкої хвороби чи хвороби, небезпечної для іншого з подружжя та (чи) їх нащадків. Недійсним визнається і фіктивний шлюб. Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що такий шлюб вважається таким, що ніколи не існував. У подружжя не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти. До майна, придба­ного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, засто­совуються не норми сімейного законодавства про спільну су­місну власність, а норми ЦК України про спільну часткову власність. Визнання шлюбу недійсним спричиняє недійсність шлюбного договору, якщо він був укладений такими особами.

Переглядів: 643