Для визначення автокореляції залишків використовують критерій Дарбіна – Уотсона, величину критерію визначають за допомогою формули:
(6.4)
Значення DW змінюється від 0 до 4 включно. Якщо DW»2, то автокореляція відсутня.
Отримане значення критерію порівнюють з табличним, які мають нижню і верхні межі: та відповідно.
Критичні (табличні) значення критерію шукають в залежності від числа спостережень n і кількості незалежних змінних m при обраному рівні значимості.
Якщо значення критерію попадає в зону невизначеності, то висновок про наявність чи відсутність автокореляції зробити неможливо, в такому випадку потрібно продовжити ряд спостереження.
Крім критерію Дарбіна – Уотсона використовують також критерій фон Неймана:
(6.5)
Фактичне значення критерію фон Неймана порівнюється з табличним для вибраного рівня значущості і заданого числа спостережень. Якщо , то існує додатна автокореляція.