Законодавчі передумови впровадження систем екологічного менеджменту

В Україні питаннями управління охороною природного середовища займаються державні, законодавчі, виконавчі та судові гілки влади. Конституцією України законодавчі функції з питань охорони природи покладено на Парламент, що надає право власності на землю та її надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ та інші природні ресурси, розробляє і вдосконалює систему моніторингу окремих частин біосфери, визначає державну екологічну політику та міжнародне співробітництво у сфері використання ресурсів і охорони навколишнього середовища, контролює виконання природоохоронного законодавства.

Систему екологічного менеджменту в Україні визначає, нормує і регламентує Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», прийнятий у 1991 р. Відповідно до цього закону державний екологічний менеджмент має чотири цільові основні функції. Це насамперед контролювання природоохоронного законодавства, екологічної безпеки, проведення природоохоронних заходів і досягнення узгодженості дій державних та громадських організацій. Із них найбільш розвинутими є перші дві цільові функції: реалізація та контроль.

На жаль, законодавство України про екологічний менеджмент розвинуте недостатньо. Наразі правове регулювання екологічного менеджменту здійснюють у двох напрямах:

— визначення еколого-правового статусу суб'єктів екологічно небезпечної діяльності;

— впровадження систем екологічного менеджменту.

Істотним недоліком першого напряму правового регулювання є розкиданість правових приписів щодо здійснення екологічного менеджменту в численних актах екологічного законодавства (наприклад, у Земельному, Водному, Лісовому кодексах, Гірничому законі України від 6.10.99 р., в Законах України «Про власність» від 7.02.91 р., «Про підприємства в Україні» від 27.03.91 р., «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р., «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р., «Про транспорт» від 10.11.94 р., «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8.02.95 р., «Про відходи» від 5.03.98 р., «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 р., «Про охорону атмосферного повітря» у редакції від 21.06.2001 р. тощо). Кожний із цих законів визначає окремі аспекти екологічного менеджменту підприємства або порядок застосування окремих заходів менеджменту (статистична екологічна звітність, екологічний облік, інформування, оцінювання екологічного впливу тощо). Такий стан справ робить неефективним екологічне законодавство України в частині здійснення екологічного менеджменту підприємств.

Взагалі чинне законодавство України передбачає три форми вимог до системи екологічного менеджменту:

– система екологічного менеджменту щодо забезпечення екологічної безпеки підприємств згідно з ДСТУ 327395 «Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги». Цей стандарт є вітчизняною розробкою і стосується не всіх екологічних аспектів діяльності підприємств, а лише тих, що пов'язані із забезпеченням екологічної безпеки. Згідно з цим стандартом система екологічного менеджменту передбачає ідентифікацію показників, що використовуються для кількісного вимірювання безпеки та встановлення граничних нормативів цих показників;

– система екологічного менеджменту відповідно до міжнародного стандарту ДСТУ ISO 14001:2006 «Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування». Цей стандарт передбачає систему екологічного менеджменту щодо всіх екологічних характеристик підприємства, а не лише забезпечення екологічної безпеки;

– система екологічного менеджменту, яка вмонтована до системи управління якістю згідно з ДСТУ ISO 9001. Екологічні характеристики є невід'ємною складовою показників якості продукції, тому загальне управління передбачає врахування екологічних характеристик. Через це багато підприємств, які впровадили стандарт якості продукції (в Україні — близько 700), інтегрують систему екологічного менеджменту зі своїми системами управління якістю.

Слід зазначити, що всі національні стандарти, які визначають вимоги до систем екологічного менеджменту, мають рекомендаційний характер і не є обов'язковими до застосування.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 1. Значення і роль ЕМ	\|	Міжнародні стандарти серії ISO 14000

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.