Рівні управління

Для того щоб реалізувати національну екологічну політику, визначають три рівні управління: національний, регіональний, місцевий.

Національний рівень управлінняпередбачає такі функції: розроблення методологічного, нормативно-методичного та правового забезпечення; розроблення політики регулювання ядерної безпеки; проведення державної екологічної експертизи; формування економічного механізму природокористування; регулювання використання природних ресурсів та запобігання забрудненню довкілля; ліцензування екологічно небезпечних видів діяльності; здійснення державної політики щодо зон надзвичайних екологічних ситуацій; встановлення нормативів якісного стану природних ресурсів; формування і використання державних позабюджетних фондів охорони довкілля; регулювання використання ресурсів державного значення; державний контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, зокрема числі ядерної та радіаційної безпеки; впровадження екологічного аудиту; проведення єдиної науково-технічної політики щодо охорони, раціонального використання і відновлення природних ресурсів; проведення державної політики щодо збереження біорізноманіття; забезпечення екологічної безпеки як складової національної безпеки; реалізація міжнародних угод і виконання Україною взятих на себе в рамках цих угод зобов'язань та підтримання міждержавних відносин у природоохоронній сфері; забезпечення процесу ухвалення державних рішень з урахуванням екологічних вимог (організація моніторингу, впровадження інформаційних технологій, ведення обліку забруднень, прогнозування); екологічна освіта та екологічне виховання.

Регіональний рівень управлінняпередбачає вирішення таких питань: регулювання використання природних ресурсів місцевого значення; визначення нормативів забруднення природного середовища (встановлення нормативів ГДВ, ГДС та розміщення відходів); впровадження економічного механізму природокористування; проведення моніторингу та обліку об'єктів природокористування і забруднення довкілля; проведення державної екологічної експертизи; здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства; розроблення програм впровадження природоохоронних заходів, визначення і реалізація інвестиційної політики; інформування населення та заінтересованих підприємств, установ і організацій з екологічних питань.

Місцевий рівень управлінняпередбачає вирішення таких питань: проведення локального та об'єктного моніторингів; здійснення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства; організація розроблення місцевих екологічних програм і проектів.

Безумовно, екологічна політика держави в умовах її незалежності є предметом дослідження різних галузей науки. Ефективність здійснення заходів, форм і методів забезпечення безпеки визначають прогнозуванням оцінки стану розвитку екологічних ризиків на регіональному рівні. Об'єктивне визнання загроз, встановлення їхньої сутності та можливих наслідків є запорукою планування правових, організаційно-управлінських та економічних заходів щодо запобігання наслідкам негативних проявів або реагування на них. Більшість із цих завдань взаємопов'язані між собою і мають регіональний характер, що зумовлено комплексністю екологічних проблем.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Принципи екологічної політики	\|	Види і рівні екологічної політики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.