Закон достатньої підстави

Цей закон має особливе значення в практиці експертизи винаходів. Його суть зводиться до того, що будь-яке істинне судження має достатню підставу. Інакше кажучи: будь-яке істинне судження має бути засноване на інших судженнях, істинність яких є доведеною. Істинність багатьох думок, що висуваються в процесі експертизи, може підтверджуватися шляхом їх зіставлення із фактами дійсності, тобто з практикою. Наприклад, істинність судження заявника: «Даний винахід дозволяє підвищити коефіцієнт корисної дії машини» може бути підтверджений і прямим експериментом із машиною або її моделлю, виготовленою відповідно до даного винаходу. Таким чином, експеримент, практика є, як правило, достатньою підставою істинності положень, що розглядаються в процесі експертизи. Іноді використовується посилання на відомі закони і аксіоми науки, відомі теоретичні положення і передумови, істинність яких була свого часу підтверджена практикою.

З логічного закону достатньої підстави витікає одна з найважливіших вимог до опису пропонованого винаходу, в описі повинні бути наведені всі достатні підстави для підтвердження істинності винаходу, тобто необхідне обґрунтовування наявності новизни, рівня винахідництва і можливості його промислового застосування.

Порушення цього спонукає експерта до необхідності затребувати у заявника додаткового обґрунтовування відповідності рішення вимогам, які висуваються до винаходу.

У свою чергу, експертне рішення повинне містити всі необхідні обґрунтування, які є достатньою підставою для видачі патенту, або до відмови у такій видачі . Заперечення заявника на рішення про відмову також має бути обґрунтованим.

2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки
в експертизі винаходів

Говорячи про можливість застосування різних методів, законів і прийомів формальної логіки в практиці експертизи, необхідно відзначити її обмеженість.

Формальна логіка, як відомо, розглядає предмети і явища в стані спокою, відносної стійкості об'єктів, відволікаючись від їх розвитку і зміни. Проте, будь-який винахід несе в собі елемент розвитку, зміни і перетворення об'єктів.

Обмеженість методів формальної логіки виявляється, зокрема, у встановленні причинного зв'язку між ознаками об'єкта і технічним результатом, що досягається при цьому, оскільки методи, наприклад, наукової індукції повністю придатні лише для встановлення причинної залежності між ізольованими явищами. Досягнення тієї або іншої корисної властивості об’єкта в більшості випадків не може бути пов'язаним із наявністю якоїсь окремої ознаки об'єкта, а обумовлюється сукупністю ознак, їх взаємозв'язком.

Таким чином, ясно, що методи експертизи не повинні обмежуватися застосуванням тільки формальної логіки. Як відомо, вищою формою логіки є діалектична логіка, яка вносить у мислення, в принципи і закони пізнання ідею розвитку і зміни.

Ф. Енгельс кажучи про мислення «нерухомими категоріями» і мислення «поточними категоріями», відзначав, що «... новітнє природознавство прориває вузькі рамки першого способу мислення» і що діалектика «стає абсолютною необхідністю для природознавства».

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закон виключеного третього	\|	Виявлення винаходів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.