Закон виключеного третього

В тісному зв'язку із законом несуперечності знаходиться закон виключеного третього. Згідно цьому закону: з двох суперечних суджень про об'єкт в один і той самий час і в одному і тому ж відношенні одне неодмінно є істинним, друге - хибним, а третього і бути не може. Хоча закон виключеного третього і не дає відповіді на питання про те, яке саме із суперечних суджень є істинним, а яке хибним (це можна зробити лише в результаті конкретного дослідження явища, що вивчається), але він значно полегшує рішення цієї задачі. Якщо досліднику відомо, що одне із суперечних суджень є хибним, то він без жодних додаткових досліджень може стверджувати, що друге судження є істинним. Закон виключеного третього відноситься до таких двох висловів, між якими неможливий ніякий третій вислів.

Суперечними називаються судження, що виключають одне одного. Якщо в процесі експертизи висловлюються в один і той же час відносно однієї і тієї ж пропозиції два суперечних судження: «Дана пропозиція є винаходом» і «Дана пропозиція не є винаходом», то всім ясно, що істинною є тільки одна з цих думок, інша - хибна і немає необхідності шукати дещо третє (середнє) між ними.

Прикладом порушення закону виключеного третього у формулі винаходу є такий випадок, коли в багатоланковій формулі в першому пункті вказано ознаку, а в подальших пунктах цю ознаку виключено.

Порушенням закону при складанні формули на речовину є вказівка змісту будь-якого компонента у межах 0 -Х %; нижня межа не може дорівнювати нулю, оскільки цим висловлюються два суперечних судження щодо одного і того ж об'єкта.

Закон несуперечності і закон виключеного третього пов'язані тим, що і в тому, і в другому йдеться про логічні суперечності, що виникають в ході міркування. Проте, між цими законами є і суттєві відмінності: кожний із них має свою специфіку.

Відмінність між ними визначається тим, що в законі несуперечності мова йде про те, що два протилежні судження, висловлені щодо одного і того ж об'єкта, в один і той же час і в одному і тому ж відношенні, не можуть бути обидва істинними. Але залишається відкритим питання про те, чи не є вони обидва хибними. Закон виключеного третього стверджує, що з двох суперечних думок про один і той самий предмет, виказаних в один і той же час в одному і тому ж відношенні, одна неодмінно є істинною. Тому, щоб знати, який саме закон застосувати, необхідно визначити, чи є судження протилежними чи суперечними.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закон несуперечності	\|	Закон достатньої підстави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.