Дослід 3. УТВОРЕННЯ СОЛЕЙ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ

Взаємодія кислот із металами. У дві пробірки наливають по 2–3 мл 50 %-ного розчину оцтової кислоти. У першу добавляють ошурки магнію, у другу – шматочки цинку. Спостерігають взаємодію оцтової кислоти з магнієм і цинком із виділенням Гідрогену й утворенням солі.

У першому випадку утворюється ацетат магнію:

2 CH₃-COOH + Mg → (CH₃-COO)₂Mg +H₂

у другому — ацетат цинку: 2 CH₃-COOH + Zn → (CH₃-COO)₂Zn + H₂.

Якщо з цинком реакція проходить повільно, реакційну суміш підігрівають. Аналогічні досліди проводять з іншими кислотами.

Взаємодія солей карбонових кислот із солями мінеральних кислот. До 3 мл концентрованого розчину ацетату натрію добавляють 1 мл 5 % розчину нітрату аргентуму. Випадає білий осад ацетату аргентуму:

CH₃-COONa + AgNO₃→ CH₃-COOAg + NaNO₃.

У другу пробірку до 3 мл 2 % розчину ацетату натрію добавляють 2–3 мл 2 % розчину хлориду феруму (III). Утворюється ацетат феруму (III) червоно-бурого кольору:3 CH₃-COONa + FeCl₃ → (CH₃-COO)₃Fe + 3NaCl.

Якщо добутий розчин ацетату феруму прокип'ятити, то утвориться основна сіль, що випадає у вигляді .червоно-бурого осаду:

(CH₃-COO)₃Fe + 2H₂O → (CH₃-COO)Fe(OH)₂ + 2CH₃-COOH.

Дослід 4. ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ КАРБОНОВИХ КИСЛОТ

До 3–4 мл 2 % ацетату натрію добавляють дві–три краплі 1 % водно-спиртового розчину фенолфталеїну. З'являється ледве помітне рожеве забарвлення. Під час нагрівання пробірки гідроліз посилюється, і розчин забарвлюється в яскраво рожевий колір.

CH₃-COONa + H₂O → CH_-3-COOH + OH ^- + Na⁺.

Для досліду можна взяти мило – стеарат натрію C₁₇Н₃₅ -COONa або пальмітат натрію – C₁₅H₃₁-COONa.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗА ДОПОМОГОЮ ІНДИКАТОРІВ	\|	Дослід 5. РОЗКЛАД МУРАШИНОЇ КИСЛОТИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.