Дослід 10. ДОБУВАННЯ ВІЛЬНИХ ВИЩИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ

Близько 1 г мила розчиняють в 8–10 мл дистильованої води при нагріванні і добавляють 3–4 мл 5 %-ного розчину сульфатної кислоти. Випадає осад нерозчинних вищих кислот (рівняння реакції наведене для солі однієї кислоти):

C₁₅H₃₁-COONa + H₂SO₄ → C₁₅H₃₁-COOH + NaHSO₄.

Дослід 11. УТВОРЕННЯ НЕРОЗЧИННИХ СОЛЕЙ ВИЩИХ ЖИРНИХ КИСЛОТ

У першу пробірку до 3 мл 0,5 % розчину мила добавляють кілька крапель 10 % розчину хлориду кальцію. Випадає осад нерозчинних кальцієвих солей вищих жирних карбонових кислот:

2 C₁₇H₃₅-COONa + CaCl₂ → (C₁₇H₃₅-COO)₂Ca + 2NaCl.

У другу пробірку до 3 мл 0,5 %-ного розчину мила добавляють 0,5–1 мл 5 % розчину ацетату плюмбуму. Утворюється нерозчинна у воді сіль плюмбуму вищих жирних кислот:

2 C₁₇H₃₅-COONa + (CH₃-COO)₂Pb → (C₁₇H₃₅-COO)₂Pb + 2CH₃COONa.

Дослід 12. ГІДРОЛІЗ МИЛА

У першу суху пробірку наливають 1 мл спиртового розчину мила і добавляють кілька крапель 1 % розчину фенолфталеїну. Характерне малинове забарвлення не спостерігається; оскільки мило не дисоціює в спиртовому розчині.

У другу пробірку наливають 3–5 мл дистильованої води і обережно добавляють по стінці пробірки спиртовий розчин мила з фенолфталеїном. На межі двох шарів з'являється кільце малинового кольору, оскільки мило зі спиртового розчину, торкаючись водного шару, дисоціює, утворюючи лужне середовище, а фенолфталеїн у лужному середовищі дає малинове забарвлення: C₁₇H₃₅-COONa + НОН → C₁₇H₃₅ COOH + Na⁺ + OH_-

Дослід 13. ВЗАЄМОДІЯ ОЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ ІЗ БРОМОМ

У пробірку наливають 1–2 мл олеїнової кислоти, добавляють 4–5 мл бромної води і збовтують. Спостерігається знебарвлення бромної води внаслідок утворення дибромстеаринової кислоти:

CH₃-(CH₂)₇-CH=CH-(CH₂)₇-COOH + Br₂ → CH₃-(CH₂)₇-CHBr-CHBr-(CH₂)₇-COOH

Дослід 14. ОКИСЛЕННЯ ОЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ КАЛІЙ ПЕРМАНГАНАТОМ

У пробірку наливають 1–2 мл олеїнової кислоти, додають 2–3 мл 0,1 % розчину калій перманганату, розчин соди (для створення лужного середовища) і збовтують. Суміш знебарвлюється, з утворенням діоксистеаринової кислоти і виділенням оксиду мангану (IV):

3 СН₃-(СН₂)₇-СН=СН -(CH₂)₇-COOH + 2KMnO₄ + 4H₂O→

→ 3 CH₃-(CH₂)₇-CHOH-CHOH-(CH₂)₇-COOH + 2MnO₂ + 2KOH.

Дослід 15. АКРОЛЕЇНОВА ПРОБА НА ЖИРИ

У пробірку насипають 1–2 г гідросульфату калію і добавляють 1–2 краплі олії. Під час нагрівання вмісту пробірки утворюється акролеїн, що легко виявляється за задушливим запахом, що подразнює слизові оболонки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
РОЗЧИНУ ОКСИДУ АРГЕНТУМУ МУРАШИНОЮ КИСЛОТОЮ	\|	Дослід 16 ВИЗНАЧЕННЯ НЕНАСИЧЕНОСТ1 ЖИРУ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.