Назвіть критерії наукового знання. Що характеризує псевдонаукові вчення?

Критерії науковості знання (за конспектом): 1) систематизованість, 2) обґрунтованість, 3) доказовість, 4) підтверджуваність на практиці, 5) відкритість для критики, 6) несуперечливість.

Науковому знанню властиві методологічна усвідомленість і системність, об'єктивність розгляду і його детермінованість, доказовість істинності всіх положень, спирання на факти, результати вірогідних, емпіричних досліджень. Критерієм істини в науці виступає суспільна практика в усіх її формах і компонентах (експеримент, виробнича і соціальна діяльність, внутрішній досвід пізнання тощо). Без цих компонентів неможна назвати знання науковим.

Псевдонаукові вчення (ненаукові знання)— є інтелектуальною активністю, що спекулює на сукупності популярних теорій, наприклад, історії про стародавніх астронавтів. Це ненаукові знання так як вони нічим не доведенні, а лише спираються на якісь схожі теорії, які розвиваються за допомогою роздумів та здогадок, якихось суб’єктів чи їх груп.

Псевдонаукові знання, знання які не можуть бути фальсифікованими (тобто не можуть бути перевіреними методом який заснував К. Поппер) це знання з астрології, магії та інших забобонних “наук” які не можуть бути ні підтвердженими ні не підтвердженими тобто не підлягати не принципу верифікації не принципу фальсифікації саме ці знання є псевдонауковими.

5.) Поясніть вислів Б. Спінози: «Свобода – це усвідомлена необхідність». Яким є Ваше власне розуміння людської свободи та її меж?

Він вважав, що вільно (свободно) діє лише той, хто знає увесь ланцюг причинно-наслідкових зв’язків. Людина не може діяти чи поступати вільно, якщо не знає умов, причин і наслідків свої поведінки. Необхідність, говорив він, веде того, хто йде, і волочить того, хто впирається. Ось чому він свій головний твір назвав «Етика». Філософ вважав, що достовірне знання природи дає можливість людини бути моральною (етичною) особою, знайти своє місце в Природі, вести себе морально (етично) і прожити осмислене життя.

Билет 20

1.) 1) Віра в прогрес виникла на основі

а) циклічної концепції часу;

б) лінійної концепції часу;

в) класичної концепції часу.

2) Класичні концепції прогресу належать

а) Тюрго і Кондорсе;

б) Тюрго і Монтеск’є;

в) Руссо і Монтеск’є:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Билет 19	\|	Заповніть таблицю «Гносеологія Нового часу»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.