Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Технології розвивального навчання

Розвивальне навчання базується на понятті «зона найближчого розвитку», сформульованого Л.С.Виготським. У 50-х роках ХХ століття воно розроблялося двома науково-практичними колективами, очолюваними Л.В.Занковим і Д.В.Ельконіним для початкової школи.

Основні дидактичні принципи концепції Л.Занкова:

1. Навчання на високому рівні трудності.

2. Провідна роль теоретичних знань.

3. Високий темп вивчення матеріалу.

4. Усвідомлення школярами процесу учіння.

5. Систематична робота над розвитком усіх учнів.

Дидактичні принципи концепції В.В.Давидова-Д.В.Ельконіна:

1. Основний компонент змісту освіти – система наукових понять.

2. Навчальна діяльність спрямована на абстрактно-теоретичні форми мислення.

3. Змістом навчальної діяльності є теоретичні знання, оволодіння якими розвиває в дітей теоретичну свідомість і мислення.

4. Основний метод навчання – дедуктивний – від абстрактного до конкретного.

5. У процесі навчальної діяльності учні здійснюють мислитель ні дії, відповідні тим, які здійснюються ученими в процесі історичного розвитку.

Основна відмінність розвивального навчання від традиційного в цілях навчання: мета традиційної (початкової) школи – навчити дитину читати, писати, рахувати; мета розвивального навчання – сформувати в дитини конкретні здібності (рефлексії, аналізу, планування) до самовдосконалення. Головне завдання педагога – вивчаючи особисті навчально-пізнавальні можливості учня, визначити індивідуальну зону найближчого розвитку дитини, допомогти формуванню її ще не розвинених здібностей.

Розвивальне навчання – такий процес діяльності учнів, у ході якого кожна дитина повинна самостійно або з допомогою вчителя осмислити матеріал, творчо застосовувати його в нестандартних умовах та свідомо запам’ятати для дальшого навчання.

Мета розвивального навчання – формування активного самостійного творчого мислення учня і на цій основі поступового переходу до самостійного навчання.

Завдання розвивального навчання – формування особистості з:

а) гнучким розумом;

б) розвиненими потребами до дальшого пізнання та самостійних дій;

в) певними навичками і творчими здібностями.

Побудовауроку за технологією розвивального навчання:

1) формування в учнів мотивів навчання, позитивного ставлення до нього;

2) оволодіння новою інформацією шляхом пізнавальної діяльності школярів, спрямованої на опанування знань та способів навчальних дій;

3) відтворення учнями засвоєного матеріалу;

4) формування умінь і навичок у стандартних і нових умовах;

5) узагальнення знань, умінь та навичок школярів;

6) продуктивна пізнавальна діяльність учнів для формування знань, умінь та навичок на творчому рівні.

Готуючись до уроку, вчитель має продумати та організовувати діяльність так, щоб відбувався розвиток процесів сприйняття, щоб учні засвоювали матеріал, щоб у них поступово нагромаджувався індивідуальний досвід пошукової діяльності, розвивалась уява, здатність комбінувати, конструювати, перетворювати.

Зміст освіти залишається програмовим, можливо, дещо розширюються його межі.

Методи для організації розвивального навчання найкраще використовувати проблемні, продуктивні, дослідницькі, які сприяють розвитку інтелекту:

- перенесення засвоєних прийомів з відомої навчальної задачі на нову;

- пошук нових прийомів навчальної роботи;

- управління своєю навчальною діяльністю;

- узагальнення.

Ефективності уроку сприяє:

- проведення стартової діагностики, що визначає рівень розумового розвитку учнів, їхнє ставлення до навчання, вміння самостійно організовувати свою пізнавальну діяльність;

- диференціація учнів на менш, як на 6 груп, щоб мати можливість давати різні завдання групам;

- надання учням можливості самостійно ставити перед собою завдання, вибирати види діяльності, визначити їх обсяг;

- розвиток колективного мислення, обговорення проблеми;

- піклування про психологічний контакт з класом, творче самопочуття;

- постійна робота вчителя над підвищенням своєї майстерності.

 

 




Переглядів: 14785

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Загальні підходи до класифікацій особистісно орієнтованих технологій | Технології інтерактивного навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.