• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи належить інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

1. Обговорення проблеми в загальному колі.

2. Мікрофон.

3. Незакінчені речення.

4. Мозковий штурм.

5. Навчаючи – учусь («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»).

6. Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»).

7. Аналіз ситуації (Case – метод).

8. Розв’язання проблем.

9. Дерево розв’язків (Додаток 2).

Технології ситуативного моделювання

Ситуативне моделювання –це побудова навчального процесу за допомогою включення учнів у групу (ігрове моделювання явищ, які вивчаються).

Завдання педагога полягає у підпорядкуванні гри визначеній дидактичній меті. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності: учні самі вибирають власну роль у грі, висувають припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв’язання, беручи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель тут виступає як інструктор, тренер, суддя, головуючий, ведучий.

Як правило, ігрова модель навчання реалізовується у чотири етапи:

1. орієнтація (введення в тему, ознайомлення з правилами гри);

2. підготовка (обговорення сценарію, розподіл ролей);

3. основна частина – проведення гри;

4. обговорення.

Симуляції або імітаційні ігри

а) Імітації (імітаційні ігри) – виконання певних дій, які відтворюють (імітують) певні явища навколишньої дійсності (наприклад, дослід).

б) Симуляції – це створення вчителем ситуації, під час яких учні копіюють у спрощеному вигляді процедури, пов’язані з діяльністю суспільних інститутів, які існують у справжньому економічному, політичному та культурному житті. Це своєрідні рольові ігри з використанням чітко визначених (за законом або за традиціями) і відомих ролей та кроків, які повинні здійснити виконавці: судові, парламентські, громадські слухання, збори, асамблеї, засідання комісій, політичні дебати тощо.

Регламент всієї симуляції будується за чіткими сценарієм, який збігається з проведенням такої процедури в реальному житті.

Найпоширенішою технологією стимуляційної гри є суд (судове слухання) (додаток 3).

Розігрування ситуації за ролями («Рольова гра», «Програвання сцени», «Драматизація»)

Мета рольової гри – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри,сформувати конкретні навички («Поведінка на вулицях і дорогах», «Іду в гості», «Приймаю гостей» тощо). Можна розігрувати і конкретні історичні події, природні явища, предмети, тварини (Додаток 3).

Переглядів: 1628