Лекція №3. Культура Месопотамії

Межиріччя, або Месопотамія або Дворіччя (грец. Μεσοποταμία, земля між ріками) — регіон в Азії (рівнина між річками Тигр та Євфрат на території сучасних Іраку та Сирії). Перші держави в цьому регіоні виникли понад 5 тис. років тому. Месопотамію часто називають колискою цивілізацій. Тут виникла перша в історії людства писемність, були здійснені численні винаходи, відбувався розвиток будівництва і ряду виробів (від гончарного до металургії), розвинута астрономія.

Мова
Найдавнішою мовою Межиріччя, якою залишилися письмові свідчення, на півдні була шумерська, якою розмовляли шумери. В центральній та північній Месопотамії проживали племена, серед яких найбільше значення мала аккадська мова. Ці дві мови співіснували між собою. Під кінець третього тисячоліття аккадська мова поступово витіснила шумерську з повсякденного вжитку, яка проте продовжувала використовуватися як священна, церемонніальна, літературна та наукова мова. Після завоювання Месопотамії персами, офіційною мовою регіону стала арамейська, витіснивши інші мови. Ще через приблизно тисячу років, після арабського завоювання Персії, мовою регіону стала арабська, яка досі зберігає свій статус у сучасному Іраку.

Історія
Дуже довго цивілізації Межиріччя залишалися практично невідомими науці. ХІХ ст. приголомшило світ грандіозністю своїх археологічних відкриттів: розкопані найбільші міста, розшифрована писемність, що дозволило підтвердити історичну основу біблійних розповідей, достовірність оповідань Геродота та ін. Історія Стародавнього Межиріччя розпочинається із появи перших міських поселень, і завершується або завоюванням Месопотамії персами, або арабським завоюванням.

Будівництво та архітектура
У Месопотамії дуже рано розпочалося будівництво іригаційних споруд. Викопувалися величезні котловани, які заповнювалися водою під час розливу річки — так створювався запас води на час засухи. У столиці зводили 3- й 4-поверхові будинки. Наприкінці IV тис. до н.е. шумери збудували перші на планеті міста: Ур, Урук, Лагаш. Монументальне будівництво, як і іригація, — яскравий приклад перемоги людини над несприятливими природними умовами. В Месопотамії не було готових будівельних матеріалів (каменю, дерева). Усі гігантські будови зводилися з глиняної цегли. Основними спорудами були храми і палаци. Перші часто розміщувалися на вершині особливої ступінчастої вежі - зікурату. «Храми-гори» стали символами могутності держави. Відгомони слави будівельників відбилися в біблійній розповіді про Вавилонську вежу. Такими ж величними, як і культові споруди, були палаци правителів Шумеру, Аккаду, Вавилонії і особливо Ассирії. Вхід в царські палаци був прикрашений багатьма величезними статуями божеств — крилатих людинобиків та людинолевів. На стінах залів — сюжетні рельєфи, що детально зображують життя правителя. Розкопки у Вавилоні дозволили уточнити, як виглядали легендарні «висячі сади» цариці Семіраміди (кам'яна будівля, що складається зі склепінчастих терас, на кожній з яких був шар землі, де і розбивали сад, вода вгору подавалася за допомогою водопроводу). Постійні війни диктували необхідність оборонних споруд. Міста стали справжніми фортецями. У столиці Ассирії Ніневії зубці стін, що досягали 20 м у висоту, прикрашала цегла, покрита блакитною глазур'ю із золотою блискучою смугою. Вавилон оточували 4 кільця стін. За наказом царя Навуходоносора до них побудували дорогу надзвичайної краси і абсолютної неприступності для можливого ворога. З двох сторін підносилися семиметрові стіни. Вимощена ця дорога була величезними плитами з білого вапняка. Bce, що робилося в державі, вважалося заслугою винятково його правителя. Найтовща стіна, яка була навкруги міста Урнамму, була зруйнована 2006 року до н.е. (її товщина 27 м).

Міфологія та релігія
Релігія Межиріччя була політеїстичною (багатобожжя). За записами на глиняних табличках нараховано понад 2400 богів. Кожне із міст Дворіччя мало свій особливий пантеон (групу богів). Богам поклонялися у вигляді ідолів, збереглися записані на глиняних табличках молитви. Боги були антропоморфічними (схожими на людей). Вони їли і пили, як люди, сварилися між собою. Одним із найважливіших богів спочатку був шумерський бог і цар Енліль, вплив якого поширився також і в Аккаді. Важливими богами у Шумері були Ан (у аккадців – Ану), Енкі (в Аккаді – Еа), Нанна (в Аккаді – Сін), Уту (в Аккаді – Шамаш), Інанна була аккадською Іштар. Коли до влади прийшов Вавилон, Хаммурапі оголосив верховним богом Мардука, який до того посідав не особливо визначне місце серед інших богів. Світ шумери уявляли кулею, на трьох верхніх рівнях якої жили боги, і звідки світять зорі на три нижні земні рівні. Жителі Межиріччя вірили, що після смерті душі людей потрапляють у підземний світ незалежно від свого статусу та своїх діянь у земному житті.

Писемність та література
Безумовно, найбільше досягнення культури Месопотамії — писемність, вперше створена шумерами в IV тис. до н. е. Спочатку з'явилося малюнкове письмо — піктографія. Потім поступово окремі знаки почали передавати вже не слово, а склади і звуки, малюнки змінили своє зображення — виник клинопис. Для записів використовувався найпоширеніший природний матеріал у Дворіччі — глина. З ретельно обчищеної глини виготовляли табличку, напис наносили очеретяною паличкою або металевим стрижнем; готову табличку обпалювали в спеціальних печах. На сьогодні знайдено і прочитано тисячі табличок найрізноманітнішого змісту: царські накази, господарські записи, учнівські зошити, наукові трактати, релігійні гімни, художні твори. Чудова знахідка була зроблена при розкопках Ніневії — перша в історії людства бібліотека. Вона чудово організована навіть за сучасними мірками: внизу кожної таблички — повна назва книги і номер «сторінки», ящики розставлені по полицях відповідно до тем, на кожній полиці — бірка з номером. Тут збереглася найдревніша в світовій літературі епічна поема – «Епос про Гільгамеша». Розповідь була перекладена на європейські мови в XIX ст. і викликала справжню сенсацію, оскільки практично повністю збігалася з розповіддю про «великий потоп» у Біблії. До кінця своїх мандрівок Гільгамеш, не отримав чарівний засіб безсмертя, але зрозумів: вічно живе в пам'яті людей той, хто здійснює добрі справи.

Наука
Завдяки розшифруванню «глиняних книг», отримані досить точні уявлення про рівень наукових знань в Межиріччі. Охоронцем вищої мудрості були жерці. Особливий розвиток отримало спостереження за зірками - їм приписувалася магічна сила. Храми на вершинах зікуратів служили своєрідними обсерваторіями. Вся зоряна карта, яку можна отримати без телескопа, була вже відома у Вавилоні. Жерці встановили зв'язок Сонця зі знаками Зодіаку. На основі астрономічних спостережень розроблений дуже точний календар, сонячні та водяні годинники. Багатими були і математичні знання: арифметичні дії, квадратний корінь, обчислення площі геометричних фігур, розподіл кола на 360 градусів і години на 60 хвилин має в своїй основі ассиро-вавилонської системи лічби.Мистецтво вавілонських лікарів славилося на Сході. Їх часто запрошували в інші країни. У Вавилоні існували дві медичні школи. Збереглося багато науково-медичних табличок, складених за єдиним зразком. Починаються вони словами: «Якщо людина хвора…», далі слідує перелік симптомів та рекомендації з лікування. Завершують запис слова: «Він видужає». Цікавий звичай описує Геродот: коли лікарі не знали, як допомогти хворому, його виносили на ринкову площу, і кожний перехожий був зобов'язаний дати йому пораду.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція №2 Культура первісного суспільства	\|	Тема №4 Культура Стародавнього Єгипту

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.