• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Релігія

До священних духів римлян відносилися генії, пенати, лари, лемури і мани. Вірили також у божества гір, джерел, лісів. Ці духи і божества були спочатку безособові та безстатеві, нерідко іменувалися і в чоловічому, і в жіночому роді (Янус і Яна, Фавн і Фавна). Їм приносили жертви. Величезне значення надавалося різного роду ворожінням (за польотом птахів, за нутрощами тварин і т. д.)

Під впливом італійських племен у римському пантеоні з'явилися боги Сатурн, Юпітер, Юнона і Мінерва. У плебеїв була своя трійця божеств: Церера (богиня злаків), Лібер (бог виноградників) і Ліьера. Загальноіталійськими богами стали Марс (бог війни), Діана (богиня полювання), Фортуна (богиня щастя, успіху), Венера (богиня весни і садів, потім — любові та краси). Деякі боги шанувалися представниками одного стану або професії (торговці шанували Меркурія, ремісники — Мінерву). Із зростанням контактів з греками, старі римські боги почали ототожнюватися з грецькими (Юпітер вважався тим самим божеством, що і Зевс, Марса асоціювали з Аресом, а Нептуна — з Посейдоном). Римські боги набули атрибутів та міфології цих грецьких богів. За імперської доби римляни увібрали міфологію завойованих народів, що призвело до того, що храми римських божеств стояли поруч із храмами іноземних богів. Таким чином, проникли до Риму і східні культи — Осіріса та Ісіди та ін. Не без східного впливу на етапі імперії оформився культ імператора як живого бога.

Відмінною рисою світогляду древніх римлян була міфологізація своєї історії. Якщо про богів практично не було сюжетних розповідей, то про заснування Риму розповідав міф про братів Ромула і Рема, що завдяки вовчиці залишилися живими після змови проти їх батька. Передавалися розповіді про військову доблесть і патріотизм римлян. Військові перемоги Риму відзначали грандіозними тріумфами, а прославлені полководці ставали об'єктом культу. Починаючи з імператора Нерона, римська офіційна політика щодо християнства була негативною, часто навіть належність до християн могла призвести до страти. Однак, за імператора Константина І християнство стало офіційною і провідною релігією Римської держави (331 р.), а імператор Феодосій І заборонив у державі всі релігії, окрім християнської (391 р.)

Переглядів: 313