Дороманський період

Характерним для цього періоду є мистецтво остготів (Північна і Середня Італія). Найбільш цікавим пам'ятником архітектури остготів є гробниця Теодоріха в Равенні (526-530 рр.). Велика роль у розвитку дороманського мистецтва належить мистецтву франків: їх орнамент мав здебільшого фантастичний характер. У період панування каролінгів (VIII-X ст.) відбувся певний розквіт архітектури – приділялася увага будівництву замків, палаців і культових споруд. Резиденції правителів мали вигляд фортець. Високого розвитку досягло мистецтво переписування і ілюстрування книги – сюжети Євангелія виконувалися яскравими фарбами, застосовувалася позолота. Декоративно-прикладні форми мистецтва Західної Європи представлені цей час ювелірною пластикою (у франків), різьбленням на кістці, рельєфами на кам'яних придорожніх хрестах (в ірландців та англосаксів). На зміну дороманського мистецького стилю прийшов романський.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Декоративно-ужиткове мистецтво	\|	Романська культура

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.