У 80-і роки XIX ст. заявила про себе нова течія, яка отримала назву декадентство, або декаданс (в перекладі з французького — занепад). Він був опозицією до загальноприйнятої «міщанської моралі», настрій безнадійності, втоми і відчаю, переконаності в занепаді і загибелі культури.
Французький поет Шарля Бодлера опублікував поетичний збірник «Квіти зла», в якому туга за гармонією переплітається з визнанням непереборності зла. Його епоха уявлялася йому пеклом на землі, де культура деградує, а духовність підвладна користі і підлості. Поль Верлен, Артюр Рембо, Олександр Блок стверджували, що пряме зображення реальності, побуту є недостатнім. Англійський письменник і поета Оскар Уайльд прославився романом «Портрет Доріана Грея».
Поряд із історичним романом XIX ст. привнесло в літературу й інші жанри: детектив і фантастику. Біля джерел першого з них стоять Едгар По («Вбивство на вулиці Морг», «Золотий жук») і Артур Конан-Дойл, який першим увів до літератури нового героя — детектива-любителя. Родоначальники жанру фантастики стали Жуль Верн і Герберт Веллс. Відособлюється дитяча література.