• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Витискання як прийом гігієнічного, спортивного і лікувального масажу

Витискання (вижимання) – прийом, що широко застосовується в практиці гігієнічного, спортивного та лікувального масажу. Він виконується більш енергійно, ніж погладжування, при якому швидкість переміщення рук зменшується. На відміну від погладжування, вижимання впливає не тільки на шкіру, але й на підшкірну клітковину, сполучну тканину і поверхневий шар м'язів.

Під впливом витискання відбувається швидке опорожнення кровоносних судин в зоні впливу, а потім швидке кровонаповнення їх.

У лікувальному масажі вижимання використовують після травм, коли необхідно «відсмоктати» крововилив у лімфу в травмованій ділянці тіла.

Фізіологічний вплив витискання на організм:

1) Підсилює лімфоток і кровотік у венах;

2) Покращує процеси тканинного обміну;

3) Сприяє усуненню застійних і набряклих явищ;

4) Покращує живлення шкіри і м'язів;

5) Сприяє прогріванню тканин;

6) Надає болезаспокійливу дію;

7) Діє на центральну нервову систему збуджуюче, а на організм загалом тонізуюче.

Основні види прийому витискання:

1. Поперечний.

2. Ребром долоні.

3. Підставою долоні.

4. Двома руками (з обтяженням).

Поперечне витискання. Кисть встановлюється поперек масажованої ділянки долонею вниз, великий палець притиснутий до вказівного, а чотири інших з'єднані і злегка зігнуті в міжфалангових суглобах. Прийом виконується бугром великого пальця і великим пальцем, кисть рухається
переднім ходом (рис. 10).

Витискання ребром долоні. Кисть встановлюється ребром
долоні поперек масажованої ділянки (рис. 11). чотири пальці розслаблені і злегка зігнуті, великий палець зверху притиснутий до вказівного. Рух виконується переднім ходом.

Рис. 10. Поперечне витискання Рис. 11. Витискання ребром долоні

Витискання основою долоні (однією рукою).Прийом виконується стоячи поздовжньо, ближньою рукою. Кисть встановлюється вздовж м'яза, великий палець при цьому притиснутий до вказівного, а нігтьова фаланга відведена в сторону. Витискання проводиться бугром великого пальця
і основою долоні, інші чотири пальці препідняті вгору і злегка відведені в
бік мізинця (рис. 12).

Рис. 12. Витискання основою долоні

Витискання двома руками (з обтяженням). Техніка виконання прийому двома руками така ж, як і однієї рукою. Різниця в тому, що рука, що виконує прийом, обтяжується іншою рукою. При поперечному обтяженні інша
рука накладається поперек тієї кисті, яка масажує. При перперпендикулярному обтяженні 2-4-ий пальці впираються в бугор великого пальця (рис. 13, а, б).

Рис. 13 Витискання основою долоні: а – з поперечним обтяженням; б – з перпендикулярним обтяженням.

Допоміжні види прийому витискання:

Дзьобовидне:

– дзьобовидне ліктьовою частиною.

– дзьобовидне лицьовою частиною.

– дзьобовидне променевою частиною.

– дзьобовидне рухом від себе.

Дзьобовидне вижимання здійснюється:

а) ліктьовою частиною;

б) лицьовою частиною;

в) променевою частиною;

г) тильною частиною (рухом від себе).

Сам прийом виконується кистю руки, складеної у вигляді
дзьоба, коли великий палець змикається з мізинцем, вказівний тісно стикається з великим, безіменний – над мізинцем, а середній накладається на вказівний
і безіменний.

Дзьобовидне вижимання ліктьовою частиною виконується ребром мізинця з просуванням переднім ходом (рис. 14).

Дзьобовидне вижимання лицьовою частиною виконується мізинцем і великим пальцем з просуванням переднім ходом (рис. 15).

Рис. 14. Витискання Рис. 15. Витискання дзьобовидне

Дзьобовидне вижимання променевою частиною виконується ребром великого пальця з просуванням переднім ходом (рис. 16).

Дзьобовидне вижимання рухом від себе виконується тильною частиною з просуванням зворотним ходом (рис. 17).

Рис. 16. Витискання дзьобоподібне Рис. 17. Дзьобоподібне від себе

променевою кісткою

Методичні рекомендації з проведення витискання:

1. Прийоми витискання виконуються повільно, щоб не
викликати больових відчуттів у масажованого.

2. Прийоми витискання здійснюються тільки по ходу лімфатичних і кровоносних судин.

3. Витискання проводиться перед розминанням і чергується з розминанням.

4. При набряках тканин витискання повинно проводиться ритмічно і особливо повільно. При швидкому і неритмічному витисканні утруднюється лімфоток, травмуються лімфатичні судини і збільшується лімфостаз.

5. При набряках витискання має починатися з вищерозташованого сегмента, найближчого до групи лімфатичних вузлів, щоб звільнити шлях для просування лімфи і крові з нижчих сегментів. Наприклад, при набряку стопи масажують спочатку стегно, потім гомілку і, нарешті, стопу.

6. Рухи при витисканні на м'язах виконують по ходу м'язових волокон.

7. Сила тиску при витисканні посилюється в місцях проходження великих судин, а також у місцях, покритих достатнім шаром жирової клітковини і м'язів, та зменшується в області кісткових виступів, при наявності захворювань і підвищеної чутливості тканин.

Переглядів: 1716