Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Механізовані приводи пристроїв

4.6.1Призначення механізованого приводу

Найбільшу частину допоміжного часу звичайно витрачають на установку, затиск заготовки й розкріплення обробленої деталі, тому поряд зі скороченням машинного часу велике значення має зменшення допоміжного часу. Допоміжний час можна скоротити, застосовуючи механізовані приводи, що підрозділяються на механічні, пневматичні, гідравлічні, пневмогідравличні, електромеханічні й електромагнітні.

Область застосування механічних приводів з ручним керуванням обмежена невеликими досяжними затискними силами. Використання їх у багатомісних пристроях пов'язано зі створенням складних і громіздких конструкцій, що вимагають великих витрат часу на затиск і звільнення оброблених заготовок.

Найбільше поширення на заводах машинобудування одержали пристрої з пневматичним і гідравлічним приводами, які за допомогою механічних передач забезпечують при постійній силі надійний затиск заготовки.

 

4.6.2 Пневматичні приводи

Принцип роботи пневматичного приводу полягає в тому, що стиснуте повітря із заводської магістралі подається в робочу порожнину пневмоциліндра, давить на поршень і змушує його робити поступальний рух, необхідний для затиску заготовки. При повертанні поршня у вихідне положення деталь звільняється з пристрою. Пневматичні циліндри бувають двосторонньої й однобічної дії: у першому випадку поршень зі штоком, що діє на затискний елемент, повертається у вихідне положення стиснутим повітрям, а в другому — пружиною.

На рис.4.39, а показана принципова схема пневматичного приводу двосторонньої дії. Привід складається з циліндра 1, поршня 2, штока 3, що переключає розподільний кран 4і повітровід 5. До складу приводу входить також апаратура з’єднання розподільного крана з магістраллю, призначена для регулювання і контролю тиску в мережі і для очищення стиснутого повітря від механічних часток і вологи. Ця апаратура складається з редукційного клапана з манометром, вентиля, фільтра, маслянки для змащення манжет і сальників і повітроводу. Розподільний кран 4є золотниковим пристроєм, що складається з корпуса і золотника. Отвори крана розташовані так, що в крайніх положеннях золотника одна з порожнин циліндра з'єднується з повітроводом, а протилежна — з виходом в атмосферу.

У циліндра однобічної дії (рис.4.39, б) один отвір у розподільному крані заглушения, а в неробочій порожнині пневматичного циліндра є отвір для випуску надлишку повітря. У цьому випадку поршень повертається у вихідне положення пружиною 6.

Рис.4.39 – Принципові схеми пневматичного приводу двосторонньої (а) і однобічної (б) дії

 

Передану штоком силу F без урахування втрат на тертя розраховують за наступними формулами:

для пневматичних циліндрів двосторонньої дії F=p.

F=p[pD²/4] — для порожнини циліндра без штока;

F=p[p(D²-d²)/4] - для порожнини циліндра зі штоком;

для пневматичних циліндрів однобічної дії.

F=[p(pD²/4)-q] - для порожнини циліндра без штока;

F=[p|p(D2-d2)/4+q] - для порожнини циліндра зі штоком.

Тут р - питомий тиск повітря; D - діаметр поршня; d - діаметр штока; q - сила опору пружини. Звичайно стиснуте повітря подається під тиском 0,5...0,6МПа (більш низький тиск викликає необхідність застосування циліндрів великого діаметра), однак при розрахунку слід враховувати одночасність роботи ряду споживачів повітря, а також втрати у повітроводі (мережі), тому розрахунковий тиск треба приймати 0.4МПа.

Витрата повітря при використанні циліндрів однобічної дії менше, ніж у циліндрах двосторонньої дії. Застосування циліндрів однобічної дії обмежено довжиною ходу поршня, швидкістю його зворотного руху і зменшенням сили, переданої штоком, на значення, потрібне для стиску поворотної пружини.

Внутрішній діаметр пневмоциліндрів може складати 50, 75, 100, 150, 200, 250 і 300мм; циліндри діаметром менше 50мм використовують рідко, наприклад для виштовхування оброблених деталей із пристрою, підтискання заготовок до настановної поверхні і т.п. Збільшення діаметра пневматичних циліндрів понад 300мм приводить до ускладнення конструкції приводу і збільшення його габаритів, тому у випадках, коли потрібно велика сила затиску, доцільно застосовувати пневмогідравличні приводи.

Пневматичні циліндри можуть бути стаціонарними, обертовими, хиткими й плаваючими. Існують також спеціальні конструкції циліндрів. Циліндри виготовляють як самостійні вузли, але іноді пневматичний циліндр виконують у корпусі пристрою (вбудований циліндр).

Кожен пневматичний циліндр складається з корпуса, поршня і штока. У корпусі циліндра встановлюють втулку, а з торців циліндра — одну чи дві кришки, які центрують буртиками по внутрішньому діаметрі втулки. Щоб запобігти просочуванню повітря, поршень і кришки забезпечують ущільненнями.

Кришки з втулкою і корпусом можуть бути з'єднані шпильками чи болтами, пропущеними зовні корпуса. При виготовленні корпуса циліндра разом з передньою кришкою задню кришку прикручують гвинтами. Втулку і кришки виготовляють з чавуна, сталі й алюмінію. У кришках роблять виточки глибиною 3 і діаметром 10 мм для попереднього нагромадження стиснутого повітря при ході поршня до упора задньої чи передньої кришки. Пневматичні приводи застосовують звичайно з однобічним штоком, тобто зі штоком, що проходить через одну з кришок циліндра.

Рух штока в пневматичній камері відбувається в результаті деформації діафрагми. Діафрагмова пневматична камера (рис.4.40) являє собою корпус, виконаний із двох литих чи штампованих чашок, між якими встановлена гумова тарілчаста, а іноді плоска діафрагма. Шайба 4, встановлена на шток 6, притискається пружинами 2 і 3 до гумової діафрагми 5. При впуску стиснутого повітря в корпус камери діафрагма деформується і, впливаючи на шайбу, передає тиск штоку 6. Камера має тільки один впускний отвір для повітря, що надходить по повітроводу 1 через розподільний кран 7. При переключенні розподільного крана 7 повітря з камери виходить в атмосферу, пружини 2 і 3 повертають шайбу зі штоком, а отже, і діафрагму у вихідне положення.

Тарілчасту діафрагму (рис.4.41) виготовляють з чотиришарової прогумованої тканини. Основні розміри діафрагм, що випускаються промисловістю, наведені в табл. 1. Плоскі діафрагми застосовують тільки при невеликому ході штока. Діаметр шайби камери приймають рівним 0.8D, подальше збільшення діаметра шайби викликає зменшення ходу штока.

Рис.4.41 - Тарілчаста діафрагма

 

Таблиця 1 - Основні розміри гумових діафрагм тарілчастої форми, мм

D1 D s Е D2 d3 Кількість отворів

 

Пневматичні камери мають хід штока 30...35мм. При такому ході штока пневматичні камери залежно від розміру без застосування додаткових механізмів розвивають наступні значення сили затиску:

Діаметр Di, мм .......... 174 200 228,

Сила F, кн.................. 2.5...3 3...4.5 6...6.5.

Пневматичні камери бувають стаціонарні й обертові. Застосування обертових камер зменшує не тільки масу приводу і консольне навантаження на шпиндель, але і витрату стиснутого повітря. На рис.4.42 показаний загальний вигляд обертового патрона з діафрагмовою камерою. До камери 2 приєднують розподільну муфту 1, а в дні камери просвердлюють отвір для надходження повітря з муфти, при цьому отвір у штуцері 9 заглушають. Камеру 2 кріплять до планшайби 3, зв'язаної повзунком 8 з тягою 7. На задній кінець шпинделя верстата посаджена планшайба 6, яку за допомогою проміжної планки 5 зв'язана зі штоком 4 пневматичної камери. При впуску повітря в камеру заготовка затискається в результаті впливу стиснутого повітря на задню стінку пневматичної камери, яка, переміщаючись назад, захоплює за собою тягу 7. При необхідності перетворення тягнучої сили в штовхальну застосовують пневматичну камеру, жорстко з'єднану із задньою планшайбою верстата. Шток камери безпосередньо з'єднаний з тягою.

Рис.4.42 – Загальний вигляд обертового патрона з діафрагмовою камерою

 

Щоб збільшити силу затиску, застосовують комбіновані діафрагмові пневматичні камери. У цьому разі встановлюють кілька камер, як показано на рис.4.43. У трисекційну обертову пневматичну діафрагмову камеру входять три зварені між собою штамповані камери, що складаються з кришки 4, камери 5, гумової діафрагми 1 із шайбою 2, ущільнення 7 і втулки 6, що сидить на валу 9. Крім того, передня камера зварена з диском 10, яким камера центрується і кріпиться до планшайби 8. На задній кінець вала 9 надягнута розподільна муфта 3. Для затиску деталі стиснуте повітря надходить через канал А і отвір В у праві частини камер. Збільшення затискної сили відбувається завдяки великій загальній площі діафрагм. З метою економії стиснутого повітря для відтискання деталі досить впустити його не в усі три камери, а тільки в крайню ліву камеру через отвір Б.

Рис.4.43 - Трисекційна обертова пневматична діафрагмова камера

 

При малих розмірах пневматичних циліндрів і камер і при необхідності одержання великих сил затиску заготовок у пневматичних пристроях використовують підсилюючі механізми. У практиці використовують важільно-шарнірні, клинові, ексцентрикові й гвинтові підсилювачі. Найбільш поширені важільно-шарнірні підсилювачі, схеми яких можуть бути різними залежно від умов їх застосування.

 




Переглядів: 1590

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Корпуси пристроїв | Пневмогідравлічні й гідравлічні приводи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.