• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Екологічний слід» функціонування міст та заходи по його зменшенню

Виклики довготривалих перспектив ставлять багаточисленні проблеми у світі, відміченим конкуренцією, прибутком, діями задля швидкого доходу близорукими інтересами політиків. І в цьому контексті важливим є реалізація двох цілей: покращення якості життя та збереження природного і аграрного простору, враховуючи, що майбутнє сільських територій є невіддільним від урбанізованих.

З цього погляду слід звернути увагу на термін, який з’явився порівняно недавно, у 1992 році – «екологічний слід». Його автор канадський професор Вільям Різ. Констатуючи, що жителі міст потребують для свого існування певну площу біологічно продуктивної території (земля, ліс, водяна поверхня) відповідний індикатор зможе відобразити ступінь людського тиску на наявні ресурси шляхом співвідношення пропозиції ресурсів та попиту на них. Розраховується він в умовних гектарах на 1 людину. Економічні межі, за оцінкою спеціалістів, що дозволяють природі підтримувати людську діяльність у рамках існуючого способу життя становлять 2,2 умовно га на одну людину. Реально людство, має 1,7 га на людину. Підрахунки екологічного сліду які щорічно проводять ООН, показують що людство, в середньому, використовує ресурси в 1,5 раза більше ніж потрібно для їхнього відновлення. Модель розрахунку така:

· Екологічний слід – біоспроможність = біологічне перевищення;

· Біоспроможність = площа х біопродуктивність;

· Екологічний слід = населення х споживання на 1 людину х інтенсивність ресурсів та переробки відходів.

За підрахунками, з 51 млрд. га земної поверхні, біля 12 млрд. га вважаються біопродуктивними, тобто здатними завдяки фотосинтезу продукувати органіку. Традиційно виділяються п’ять типів біопродуктивної площі (2009р.):

· Оброблені землі – 1,6 млрд.га

· Пасовища - 3,4 млрд.га

· Ліси - 3,9 млрд.га

· Рибопромислові території – 2,9 млрд.га

· Землі під забудови – 0,2 млрд.га.

Один гектар біоспроможності визначається як середній на земній кулі, землі під міськими забудовами оцінюється в 0,2 млрд. га, проте їхній внесок у споживання ресурсів набагато більший. Так, екологічний слід Лондона в 300 разів перевищує його сучасну територію. Зрозуміло що біопродуктивність [12] території може змінюватись – зростати у випадку нових технологій в сільському господарстві та зменшуватись внаслідок вилучення земель сільгоспризначення або надмірного вилову риби.

Дуже сер’йозною проблемою є нерівномірність територіального розміщення біопродуктивності, про що свідчить таблиця:

Таблиця 7.

Підрахунки екологічного сліду по регіонам (2006) [12]

Таблиця 8.

Переглядів: 531