• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

По окремим країнам (2006)

Для вирішення цих проблем міста мають багато можливостей. Їхні переваги «скупченого життя», окрім уже розглянутих, це більш компактна транспортна інфраструктура, економія на опаленні та освітленні, збору відходів тощо. Сучасні мегаполіси постійно вдосконалюють мережу колективного транспорту, що дає можливість зменшити автотрафік і , отже, загазованість повітря. Наприклад, в Лондоні частка поїздок на велосипедах збільшилась втричі з 1985 року, обігнавши Нью-Йорк і Стокгольм. Між 2004 і 2011 роками у місті було збудовано 1 млрд. кв.м. офісних площ не далі, ніж 500 м. від станції метро або електрички. Про сучасну структуру використання жителями різних видів транспорту в деяких містах свідчить таблиця 9.

Таблиця 9.

Використання різних видів транспорту в деяких містах [24].

Деякі негативні властивості урбанізованих територій можуть бути перетворені у позитивні. Так, здатність бетону і асфальту акумулювати тепло забезпечує продовження вегетації рослин, а розміщення їх на дахах багатоповерхових будинках та вертикальне озеленення може дещо компенсувати шкоду для природних ландшафтів внаслідок міських забудов.

У сучасному світі урбанізовані території створюють свою екосистему яка, в принципі, має сприяти біль комфортному життю людей. Зрозуміло, що це не означає «повернення назад до природи» - це неможливо, але певні форми зливання природних екосистем зі штучними, створеними людьми – можливо. Як відмічає Дж. Джекобс, якщо природна екосистема складається, за визначенням, з фізико-хіміко-біологічних процесів що відбуваються в певний період на певній території, то міська екосистема складається з фізико-економіко-етичних процесів на певній території в певний час [25].

Як вона стверджує далі, у двох екосистемах – створених природою та людьми є спільні фундаментальні принципи. Це, по-перше, потреба у різноманітності. Вона розвивається, формуючи багаточисленні компоненти які знаходяться в складній взаємозалежності. Якщо в природних системах такою фундаментальною цінністю є генофонд, то в міській – види праці, які не лише відтворюють себе але формують гібриди і, навіть, мутирують, створюючи дещо принципово нове, раніше небачене. І, продовжує автор, обидва види екосистем внаслідок складної взаємозалежності своїх компонентів крихкі та уразливі, їх легко пошкодити та знищити.

Однак, нерідко вони проявляють безпрецедентну живучість, незважаючи на грубе втручання у їхнє існування. Наприклад, Одеса яка формувалась як інтернаціональне місто зі своїми особливостями на протязі понад 200 років, до наших часів залишається особливим містом яке зберігає та передає наступним поколінням свого специфічність. Тому необхідно розглядати такі міста як, до певної міри, природну екосистему яка постійно генерує зміни що стимулюють подальший розвиток не лише самих міст а і їхнє оточення і, навіть, країни. Де і коли людські спільноти процвітали та благоденствовали а не стагнували і не загнивали, серцевиною цього процесу, як стверджує вже згадувана авторка, були творчі та працьовиті міста. Звідси необхідність розуміння сутності та рушійних сил міської екології.

Переосмислюючи сучасний стан управління урбаністикою, архітектурою, транспортом та планування життєдіяльністю міст можна визначити принципові напрями трансформації міст в «урбанізовані екосистеми». І деякі з них починають пробивати собі дорогу.

Майбутнє буде не таким, як ми його передбачаємо – це єдине, в чому ми впевнені. Ми готуємость до цієї непевності - говорить Йохан Ван Дер Пол, віце-директор Дюра Вермеєр, нідерландської конструкторської фірми, яка займається розробкою нового плаваючого кварталу Лібург в Амстердамі. Зростання населення та підняття рівня води примушує це місто експериментувати з новими типами архітектури на воді. Ці нові житла причалені до суші плаваючими переходами та під’єднані до електричних, водопостачальних та каналізаційних мереж. Вони легко можуть від’єднати свої колектори та переміститись в інші місця. Такі майбутні міста матимуть також плаваючі теплиці для вирощення необхідних врожаїв фруктів та овочів.

Приклад плаваючого острова Лібурга є лише одним з цих нових тенденцій в архітектурі і урбанізму. Результати кліматичних змін можуть привести до засух та спекот на Півдні Європи і потопів на півночі, і міста повинні до цього пристосовуватись. Замість того, щоб задовольнятись лише передбаченням будівництва дамб та додаткових джерел постачання води, архітектори, інженери та урбаністи вивчають нові підходи до містобудівництва, пропонуючи майбутні екосистеми.

Поступове розширення меж міст розвинених країн, які плавно формують навколо себе урбанізовані території, звільнює їх центри від надмірної скупченості будівель та людей, забезпечуючи тим самим, кращі екологічні умови для проживання тих, хто залишається. Вже зараз для багатьох європейських міст є характерним переселення жителів у пригороди, а звільнені квартири здаються в оренду під готелі, офіси, ресторани тощо. Спостерігається також відновлення попередніх екосистем. Так, у Парижі, під дахом оперного театру вже 25 років існує колонія бджіл, які приносять щорічно до 500 кг меду, а всього в місті існують біля 400 пасік. Причому, лабораторні дослідження показали, що якість «міського» меду краща, ніж «сільського» внаслідок широкого використання хімікатів фермерами, а якщо смертність перших складає 3-5%, то серед сільських бджолосімей – 10-20%. Теж саме спостерігається і в Лондоні.

Проблеми урбанізації особливо стосуються країн, що розвиваються: стабільний розвиток передбачає зникнення слаборозвинутості, несправедливості, війн, які паралізують багато країн. Наприклад, кожна четверта африканська країна знаходиться у стані громадянської війни, внаслідок чого п’ятнадцять мільйонів людей були вимушені емігрувати. Нерідко, економічне зростання посилює нерівність, як і наявні природні ресурси, свідченням чого були недавні «арабські революції». Посилена еміграція у міста, зрозуміло, збільшує кількість людей, які живуть у злиднях. З іншого боку, фешенебельні квартали примножуються у великих містах: Лондон, Нью-Йорк, Москва, Київ стають одними з найдорожчих міст внаслідок припливу багатих покупців. Українські, як і російські олігархи, надають перевагу розкішному життю в цих агломераціях.

Внаслідок перелічених причин місто стає об’єктом досліджень та дискусій усіх суспільних наук і стосується всіх прошарків населення: депутатів, чиновників, простих міщан, селян тощо. Можна сказати, що майбутнє міст означає майбутнє нації.

Переглядів: 313