Загальна характеристика принципів адміністративного судочинства

Однією зі складових предмета адміністративного права є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією юрисдикції адміністративних судів і поновлення порушених прав осіб діями та рішеннями суб’єктами владних повноважень. Принципи, на підставі яких мають відбуватись ці процеси, мають неабияке значення, адже створення системи адміністративних судів було визначено як один з напрямів адміністративно-правової реформи. У період реформування адміністративно-процесуального законодавства України інтерес до теорії принципів адміністративного процесу обумовлений значенням цієї правової категорії для характеристики адміністративно-процесуального права в цілому, його окремих норм та інститутів; для заповнення прогалин у праві; для ефективності здійснення правосуддя в адміністративних справах. У зв’язку з цим необхідним є розгляд та формулювання визначення та класифікації принципів адміністративного судочинства як складової предмету адміністративного права.

Проте й досі відсутнє як єдине розуміння поняття "принципи адміністративного судочинства", так і єдина класифікація цих принципів. Враховуючи, що КАС України не вміщує жодних критеріїв класифікації принципів адміністративного судочинства, а лише перераховує їх в одній статті (ст.7 КАС України), та дає їм тлумачення у наступних статтях (ст.8-14 КАС України), саме тому необхідним є вироблення таких критеріїв.

Розглядаючи принципи адміністративного судочинства, слід також чітко відмежовувати такі дві близькі за сферою, у якій вони застосовуються, проте абсолютно різні за змістом, групи принципів, як "принципи адміністративного судочинства", які мають закріплюватись лише в КАС України, та "судоустрійні принципи". Як зазначається в Законі "Про судоустрій та статус суддів" , він визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.

Звертаємо увагу на цьому питанні тому, що в КАС України та в Законі України від 07.07.2010 р. № 2453-УІ "Про судоустрій та статус суддів" певні принципи, закріплені в них, збігаються, проте, не зважаючи на це, вони не перестають бути або "судочинськими", або "судоустрійними", адже, не зважаючи на однакову назву, змістовне навантаження в них буде дещо іншим.

Судоустрійними є принципи, що характеризують організацію та діяльність, структуру та компетенцію судів. Такі принципи закріплює в загальному вигляді Конституція України, та безпосередньо регулює і детаізує вищевказаний спеціальний Закон, який відносить до останніх принципи: 1) здійснення правосуддя в Україні виключно судами (ст.5 Закону); 2) самостійності (ст.6 Закону); 3) професійність суддів (ст.1 Закону); 4) здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур (ст.1 Закону); 5) здійснення правосуддя на засадах верховенства права (ст.2 Закону); 6) забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону);

7) забезпечення доступності правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України (ст.3 Закону); 8) рівність перед законом і судом (ст.9 Закону); 9) гласність і відкритість судового процесу (ст.11 Закону); 10) здійснення судочинства та діловодства в судах на державній мові (ст.12 Закону); 11) обов’язковість судових рішень (ст.13 Закону); 12) гарантування права на оскарження судового рішення (ст.14 Закону); 13) одноособовість або колегіальність розгляду справ у суді (ст.15 Закону).

Можна віднести і до вказаних принципів й принцип народності, який закріплюється в ч.3 ст.5 Закону в такому формулюванні: "народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних".

О. В. Кузьменко, пропонує таку класифікацію принципів адміністративно-процесуального права: 1) загальні принципи адміністративно-процесуального права: демократизму; законності; верховенства права; юридичної рівності осіб (юридичних осіб) перед законом; справедливості; єдності прав і обов’язків; поєднання переконання і примусу; правосуддя; 2) міжгалузеві принципи права: гласності; використання національної мови; оперативності; забезпечення правової допомоги; обов’язкової відповідальності за порушення правил процесу; об’єктивної істини; 3) галузеві принципи: можливість ведення процесу мовою, прийнятною для юридичних осіб певної території, переважна спрямованість на реалізацію неконфліктних матеріальних правовідносин, принцип презумпції правоти юридичних осіб у відносинах з органами публічної влади [8, 147-155; 9, 39-54].

Враховуючи, що поділ процесуальних принципів на загальні (загально-правові), міжгалузеві та галузеві визнається значною кількістю науковців, можна підтримати зазначену точку зору, та, з урахуванням аналізу КАС України та інших процесуальних кодексів віднести принципи верховенства права та законності до групи загально-правових принципів адміністративного судочинства.

До міжгалузевих принципів слід віднести: 1) принцип рівності всіх учасників процесу перед законом і судом; 2) принцип гласності судового розгляду; 3) принцип змагальності; 4) принцип диспозитивності.

До галузевих принципів належить принцип офіційного з’ясування обставин у справі (принцип офіційності). Такі особливості в адміністративному судочинстві обумовлені предметом адміністративної юрисдикції та завданням адміністративного правосуддя.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
На нашу думку, аналіз чинного законодавства та Кодексу зокрема дає можливість визначити певні завдання адміністративного суду.	\|	Види адміністративних проваджень, що пропонуються в проекті Адміністративно-процесуального кодексу України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.