Тема: Розвиток особистості і виховання

План

1. Поняття розвитку.

2. Фактори, що впливають на розвиток особистості.

3. Вікові періоди розвитку.

Література: Т. І. Поніманська. Дошкільна педагогіка. Навчальний посібник. – К., 2004. – с. 28-32.

Розвиток – процес фізичного, психічного і соціального дозрівання, який охоплює кількісні і якісні зміни вроджених і набутих властивостей особистості.

Фізичний розвиток: збільшення ваги, росту, формування органів і систем, розвиток рухів.

Психічний розвиток – якісні зміни в психічній сфері (розвиток психічних процесів, поглядів, переконань).

Соціальний розвиток – набуття соціальних особливостей, що характеризують людину як суспільну істоту.

Процес розвитку є безперервним.

Поняття "Людина" має біологічні і соціальні характеристики.

"Особистість" – соціальна сутність людини, сукупність її соціальних особливостей.

"Індивідуальність" – сукупність фізичних та психічних рис, життєвий досвід, що відрізняють одну людину від інших, роблять її неповторною.

Представники біологізаторських теорій головним чинником розвитку вважають спадковість.

У соціологізаторських теоріях заперечуються біологічні чинники розвитку, переоцінюється роль соціального середовища.

Представники концепції двох факторів розвитку визнають роль біологічних і соціальних чинників, але недооцінюють виховання й активність особистості.

Основні фактори розвитку: спадковість, середовище і виховання.

Спадковість – відтворення у нащадків біологічної схожості з батьками. Успадковуються: задатки, анатомічно-фізіологічна структура організму (колір шкіри, волосся, очей, особливості нервової системи, здатність до певної діяльності).

Важливі природні людські передумови: високорозвинену нервову систему, мозок, здатність до прямоходіння; у людей є вроджені задатки до певних видів діяльності (музичний слух, образне мислення, поетичний дар).

Середовище – сукупність умов, у яких проходить життя людини.

Природне середовище: повітря, тепло, сонячне світло, їжа (забезпечує життєдіяльність).

Соціальне середовище – люди, відносини між ними:

1) мікросередовище (родина, навчальний заклад);

2) макросередовище (соціальний лад, культурний рівень, добробут).

Середовище забезпечує умови для формування людських особливостей: спілкування, працю. Щоб жити в суспільстві, кожна людина повинна оволодіти здобутками людства.

Передавання дитині й засвоєння нею суспільно-історичного досвіду людства становить суть виховання.

Задатки можуть бути реалізовані лише в активній життєдіяльності індивіда, у сприятливому середовищі, під впливом виховання і навчання.

Виховання і навчання – цілеспрямований процес, в якому чітко визначені мета, завдання, способи впливу на дитину.

Виховання і навчання орієнтуються на "зону найближчого розвитку" (те, що сьогодні дитина робить з допомогою дорослого, а завтра робитиме самостійно) і завжди ідуть попереду розвитку.

Виховання відіграє вирішальну роль у розвитку особистості лише за умови, якщо воно позитивно впливає на внутрішню активність дитини, її бажання, інтереси, нахили.

Велике значення має участь дитини в різних видах діяльності: пізнавальній, предметній, ігровій, трудовій, навчальній та у спілкуванні.

Ведуча діяльність – діяльність в результаті якої на певному віковому етапі найбільш повно розвивається особистість дитини:

- 1 рік – емоційне спілкування;

- 2-3 роки – предметна діяльність;

- 3-6 років – ігрова діяльність;

- 6-17 років – навчальна діяльність.

Поряд – зображувальна конструктивна, трудова діяльність.

Віковий період – стадія розвитку людини, яка визначається кількістю прожитих років, певним рівнем дозрівання біологічних систем організму, їх функцій, а також життєвим досвідом, видами і змістом діяльності людини.

Вікова періодизація (психологічна):

- немовля: від народження до року (виділяється період новонародженості – перші 4 неділі);

- переддошкільне (раннє) дитинство: від 1 року до 3 років;

- дошкільне дитинство: від 3 до 6-7 років;

- молодший шкільний вік: від 6 до 12 років;

- середній шкільний вік (підлітковий): з 12 до 15 років;

- старший шкільний (юнацький): від 15 до 18 років.

Сензитивний період- найбільш сприятливий період для розвитку певних новоутворень, якостей дитини.

Індивідуальні особливості – те, що відрізняє одну дитину (людину) від іншої: тип нервової системи, задатки, здібності, воля, характер, темперамент, інтереси, потреби.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Індивідуальний і диференційований підхід у вихованні та навчанні	\|	Тема: Система освіти в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.