Література

1. К.Крутій. Сучасне заняття в ДНЗ: традиції чи інновації? Монографія. – Запоріжжя, 2009.

2. Т.І. Поніманська. Дошкільна педагогіка. Навчальний посібник. – К., 2004. – с. 366-369, 372-375.

Навчання – спільна діяльність педагога і дитини, зорієнтована на засвоєння знань, умінь, навичок, способів пізнавальної діяльності.

Це двохсторонній процес: цілеспрямований вплив педагога і активність дітей.

Своєрідність навчання дошкільників: є ознаки схожості і відмінності з навчанням школярів.

Ознаки схожості:

· навчання і в ДНЗ і в школі носить організований характер (за програмою, з усіма дітьми, у визначений час);

· навчання здійснюється згідно одних і тих же дидактичних принципів;

· застосовуються деякі спільні методи (показ, пояснення, бесіда).

Ознаки відмінності:

• в змісті навчання: в ДНЗ не вивчають основ наук, а засвоюють елементарні знання про навколишнє;

• в методах: у ДНЗ переважають наочні, практичні, ігрові методи та прийоми;

• в формах організації навчання: в школі – урок, оцінювання за 12-бальною системою, а в ДНЗ – навчання на заняттях і в повсякденному житті, оцінка – вербальна.

Тип навчання дошкільників (за Л.С. Виготським) є проміжним між спонтанним (ранній вік) і реактивним (шкільний вік) – це спонтанно- реактивний тип.

Засобами передачі знань виступають:

ü спільна діяльність із дорослим і однолітками;

ü самостійна сюжетна гра дітей;

ü сюжетна гра, організована дорослим;

ü дидактична гра;

ü гра з правилом.

Види навчання

Традиційне навчання – навчання знань, умінь і навичок за схемою: вивчення нового – закріплення – контроль – оцінювання.

Розвивальне навчання – процес отримання знань будується так, щоб цілеспрямовано розвивалися й удосконалювались інтелектуальні можливості дитини. Основна увага спрямована на розвиток інтелектуальних структур і операцій дитини.

Особистісно-орієнтоване навчання – організація навчання на засадах глибокої поваги до особистості вихованця, врахування індивідуальних особливостей розвитку; повага до дитини як свідомого відповідального суб’єкта освітньої взаємодії.

Ознаки особистісно-зорієнтованого навчання

ü зосередження на потребах дитини;

ü діагностична основа навчання;

ü переважання навчального діалогу;

ü співпраця, співтворчість між дітьми і педагогом;

ü ситуація вибору і відповідальності;

ü турбота про фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров'я кожного вихованця;

ü пристосування методики до навчальних можливостей і освітніх потреб дитини; стимулювання розвитку і саморозвитку дитини;

ü перенесення засвоєного в нову життєву ситуацію.

До видів навчання також відносять: латентне, реальне, опосередковане.

Латентне (приховане) навчання забезпечується накопиченням чуттєвого та інформаційного досвіду, який складає базу ясних і неясних знань (за термінологією М.М. Подд'якова). Накопичення саме спонтанного досвіду може бути організовано дорослим через: збагачене предметно-просторове середовище; спеціально мотивовану самостійну діяльність; творчу продуктивну діяльність; пізнавальне спілкування дитини і дорослого.

Реальне (пряме) навчання ґрунтується на спеціально організованій пізнавальній діяльності однієї дитини або окремої групи дітей. Така діяльність, передбачає різноманітність форм організації занять із дітьми. Саме тому все частіше наголошується на поверненні терміну "заняття" його первинного значення — займатися з дитиною цікавим і кориснім для її розвитку.

Опосередковане навчання передбачає практичне використання принципу співробітництва. Співробітництво - особистісно-зорієнтоване спілкування, задоволення потреби дитини в особистому контакті з педагогом, моральна підтримка, повага до вихованця, визначення його людської гідності, гармонізація "хочу", "можу" і "треба" тощо; збагачення змісту освіти емоційним, особистісно-значущим матеріалом; діалог між дітьми і педагогом як домінуюча форма спілкування (дорослий не озброює, не передає, не повчає, а організовує, стимулює, співпрацює з дитиною); багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів діяльності дітей.

Навчальна діяльність– особлива форма активності дитини, зорієнтована на зміну себе як суб’єкта учіння.

Елементи навчальної діяльності дошкільників:

ü здатність діяти за зразком;

ü уміння слухати й виконувати інструкцію;

ü уміння оцінювати свою роботу і роботу інших дітей.

Зміст навчання. Вимоги до відбору знань

1. Виховуючий характер знань.

2. Достовірність.

3. Доступність.

4. Конкретність.

5. Системність.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дидактичні принципи	\|	Тема. Методи і прийоми навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.