Ідейна риса творчості поетів “празької школи”: поєднання трагічного світовідчуття, готовності покласти своє життя у подвигу задля України з оптимістичною вірою у її майбутнє. Йде від усвідомлення поета і його ліричного “Я” частинкою нації, яка залишиться жити і переможе навіть при загибелі одного чи кількох її членів. Пізніше цей погляд точно виразила Л.Костенко: “Загибель – ще не поразка. // В переможних боях також бувають полеглі”.
ТропиСлова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: "зіниці твої виткані із подиву" (Г.Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості – епітет і порівняння та складні – метафора, алегорія, іронія, гіпербола, літота, синекдоха.
“Українська хата”Літературне угруповання, що існувало навколо однойменного літературно-художнього журналу (виходив у Києві в 1909-1914 рр.). До складу входили митці, що шукали нових шляхів розвитку української літератури, її приєднання до європейського контексту: О.Олесь, М.Вороний, М.Євшан, П.Тичина, Б.Лепкий, М.Шаповал, Я.Мамонтов, М.Жук, Х.Алчевська. Близькими до "хатян" були митці "Молодої музи". У творчості багатьох з митців “Української хати” спостерігаємо риси модернізму та його відгалужень: символізму, імпресіонізму.