Основні напрями первинної профілактики

1) Охорона навколишнього середовища. Здійснюється шляхом жорсткого контролю вмісту мутагенів і тератогенів в навколишньому середовищі і виключення їх на основі принципів гігієнічного нормування.

2) Генетичний моніторинг популяції. Під генетичним моніторингом розуміють систематичне стеження за динамікою частоти і спектра спадкової патології, за рівнем забрудненості навколишнього середовища мутагенами.

3) Планування дітонародження.

— Вибір оптимального віку для дітонародження (21–35 років для жінок і чоловіків). З віком жінок пов’язаний високий ризик хромосомної патології (у дуже молодих матерів і старше 35 років), а з віком батька — ризик нових генних мутацій. При плануванні народження 2–3 дітей цього вікового періоду достатньо для більшості сімей.

— Відмова від дітонародження у разі високого ризику спадкової патології (за відсутності надійних методів допологової діагностики, лікування, адаптації і реабілітації хворих).

— Відмова від близькоспоріднених браків. Для батьків-неродичів загальний ризик народження хворої дитини із спадковою і природженою патологією становить 5,5 %. Якщо батьки — двоюрідні брат і сестра, то генетичний ризик подвоюється. При близькоспоріднених браках підвищується ризик народження дітей з рецесивними захворюваннями.

3) Медико-генетичне консультування сімей, які мають хвору дитину (ретроспективне) або до дітонародження (проспективне).

4) Преконцепційна профілактика спадкових хвороб — створення оптимальних умов для гаметогенезу, запліднення і перших етапів ембріонального розвитку. Широка пропаганда елементів преконцепційної профілактики для всього населення. Вона включає проведення санітарно-просвітньої роботи з метою формування здорового способу життя і відмови від шкідливих звичок (вживання алкоголю, наркотиків, паління), а також раціональне харчування сімейної пари впродовж 2–3 міс до планованої вагітності і жінками в перші 3 міс вагітності:

— Вживання полівітамінів з мікроелементами (йод, марганець, цинк та ін.).

— Вживання фолієвої кислоти щоденно по 400 мг (істотно знижується частота вад нервової трубки).

— В ендемічних районах насичення продуктів харчування йодом з метою профілактики порушення функції щитоподібної залози.

— На територіях, забруднених радіонуклідами, спеціальна радіозахисна дієта.

5) Впровадження методів діагностики спадкової патології в систему сучасних репродуктивних технологій (генетичне тестування донорів сперми, що використовується для штучної інсемінації, доімплантаційна діагностика спадкової патології при екстракорпоральному заплідненні та ін.).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Що таке загальнопопуляційний генетичний ризик?	\|	Основні напрями вторинної профілактики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.