• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ситуаційній підхід до ефективності лідерства.

Метод Фідлера.

Фідлер звернув увагу на ситуацію, а також виділив чинники, що впливають на поведінку керівника:

1) відносини між керівниками і членами колективу;

2) структура завдання – це чіткість її формулювання і частота повторення;

3) посадові повноваження – об'єм законодавчої влади, пов'язаної з посадою керівника.

Вивід: Фідлер вважає, що кожній ситуації відповідає стиль керівника, а стиль керівника в цілому не міняється.

Організації можуть підняти загальний рівень керівництва, використовуючи методи:

1) переформовування груп по критерію особистої сумісності;

2) перепроектувати завдання, щоб зробити їх структурованими;

3) модифікація посадових повноважень.

Підхід «Шлях-мета»

Даний підхід указує керівникам на необхідність застосування стилю керівництва того, що найбільш відрізняє ситуації. Суть підходу полягає в тій дії, яка показує поведінку керівника на мотивацію, задоволеність і продуктивність праці підлеглого. Згідно даному підходу керівник спонукає підлеглого до досягнення мети організації, впливаючи на шляху досягнення мети.

Прийоми, використовувані керівниками:

1) роз'яснення результату;

2) надання підтримки;

3) напрям зусиль підлеглих на досягнення мети.

4) створення у підлеглих потреб, які знаходяться в компетенції керівника і він може їх задовольнити.

5) Задоволення потреб підлеглих, коли мета досягнута.

Стилі керівництва:

1) Стиль підтримки – стиль, орієнтований на людину;

2) Інструментальний стиль – стиль, орієнтований на завдання;

3) Стиль, що заохочує участь, при якій керівник ділиться інформацією і використовує ідеї підпорядкованих для ухвалення рішень;

4) Стиль, орієнтований на досягнення, характеризується постановкою напруженої мети, упевненості в тому, що підлеглі повністю віддаватимуться роботі;

5) Стиль керівництва залежить від двох чинників.

Коли у підлеглих є потреба в самоповазі, застосовується стиль підтримки. Якщо у підлеглого є потреба в автономії і самовираженні застосовується інструментальний стиль. Якщо керівники упевнені, що вони впливають на зовнішнє середовище (контроль), то застосовується стиль заохочення участі. Якщо завдання приносить підлеглому задоволення стиль, орієнтований на досягненні.

Переглядів: 339