· по-перше, місцеві органи повинні мати власну фінансову базу, яка б відповідала функціям і завданням, що перед ними стоять, та право на використання її за власним розсудом, але при здійсненні контролю за цим процесом;
· по-друге, виділення субсидій нижчестоящим бюджетам є вимушеним заходом, від якого з часом треба відмовитися; по-третє, метод дотацій зменшує зацікавленість муніципалітетів у поповненні доходів бюджету, ставить їх в економічну залежність від центру, отже, він може мати місце лише у виняткових випадках.
Отже, досвід зарубіжних країн, свідчить про те, що не у всіх державах органи місцевого самоврядування мають бажану фінансову самостійність. Але враховуючи положення нормативно-правових актів, які мають міжнародне визнання, держави намагаються створити належні фінансові умови для їх функціонування.
Доповіді:
1. Інститут комунальної власності та його роль у фінансовому забезпеченні місцевого самоврядування. Особливості та проблеми реалізації прав комунальної власності в Україні.
2. Поняття, форми та правове регулювання комунального кредиту в Україні. Зарубіжний досвід комунального кредиту.
3. Фінанси комунальних підприємств та їх роль у фінансовому забезпеченні місцевого самоврядування. Комунальні платежі, їх види та особливості в Україні. Фінансові проблеми комунального сектора та напрями їх вирішення. Фінанси муніципальних підприємств i муніципальні платежі в зарубіжних країнах.