Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Перший – це той, що законодавчо встановлений мінімальний обсяг Фонду урядом, просто-на-просто, не виконується.

Інструмент державного фонду регіонального розвитку знищує тенденційність до диспропорцій і корупційних зловживань. І саме тому, як не прикро це визнавати, цей інструмент досі не запрацював на повну потужність.

Законодавство про Фонд, зокрема Постанова КМУ № 656, дає регіонам право самостійно, на основі конкурсу, визначати інвестиційні програми, що потребують невідкладного державного фінансування. Такі проекти (програми) проходять два конкурси. Спершу кожна область оголошує конкурс з відбору проектів, які можуть бути реалізовані коштом державного фонду регіонального розвитку. Пізніше ці проекти проходять конкурсний відбір у Мінекономрозвитку. Типовий приклад пріоритетних проектів з регіонального розвитку: будівництво або капітальний ремонт лікарень, шкіл, дитсадків, модернізації міського транспорту, упорядкування культурних та історичних пам’яток та ін.

Після цього Мінекономрозвитку (до 1 серпня) подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо розподілу коштів Фонду у наступному році з переліком відповідних програм. Звісно, виходячи з мінімально необхідного обсягу в 1% загального фонду (згідно з вимогами ч. 1. ст. 24-1 Бюджетного кодексу). На практиці ж, відрахування на фонд регіонального розвитку встановлюються урядом за залишковим принципом – виходячи з потреби балансування чергового держбюджету «покращення». Зокрема, обсяг Фонду у 2012 році становив 1641,5 млн. грн., або 0,509%, а у 2013 році – 987,5 млн. грн., або 0,3% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету. Тобто, пряма імперативна норма, закріплена у Бюджетному кодексі про те, що обсяг фонду має становити не менше 1% від прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний рік, урядом просто не виконується.

Тож, незважаючи на усі переваги Фонду над інструментом субвенцій, на сьогодні у Кабміну все ж залишається два основних маневри для зловживань.

Перший – це той, що законодавчо встановлений мінімальний обсяг Фонду урядом, просто-на-просто, не виконується.

А от другий – гірший. Його суть полягає в тому, що перелік програм і заходів, які фінансуватимуться коштом фонду регіонального розвитку, затверджується не Законами України про державний бюджет на відповідний рік, а окремими урядовими розпорядженням, уже після прийняття держбюджету.

У такому разі, за нинішньої ситуації, нічого не заважає Кабміну, внісши зміни у розпорядження, викинути із цього переліку якийсь «неугодний» проект, наприклад, за поданням Мінрегіону, який скаже, що у проектно-кошторисній документації «кома не там стоїть», а натомість включити туди інший проект, де коми стоять «на своїх місцях». Не випадково Рахункова палата України виявила значні порушення в порядку використання коштів Фонду за минулий рік.

 

Статтею 105 нової редакції Бюджетного кодексу України визначено основні засади розподілу субвенцій на виконання інвестиційних проектів:

- принцип об'єктивності та відкритості;

- принцип єдності;

- принцип сталого розвитку;

- принцип цільового використання коштів.

Зазначеній статті Бюджетного кодексу України також визначено принципи надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів, якими є:

- економічна ефективність досягнення цілей інвестиційної програми (проекту);

- спрямованість субвенції на створення, приріст чи оновлення основних фондів комунальної власності;

- фінансова забезпеченість перехідних об'єктів фінансовими ресурсами;

- рівень забезпеченості закладами (установами) соціально-культурної сфери;

- рівень розвитку дорожнього та комунального господарства;

- участь бюджету отримувача субвенції;

- обгрунтування можливості подальшого утримання за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

 

Вітчизняні дослідники відзначають низку проблем впровадження ПЦМ в Україні, зокрема:

· відсутність ефективної системи стратегічного та середньострокового бюджетного планування;

· відсутність комплексних методик бюджетування, які можна було б практично використовувати в Україні;

· неузгодженість програм з бюджетними ресурсами;

· відсутність державних стандартів надання послуг бюджету;

· відсутність методологічної бази оцінювання результативності бюджетних програм;

· висока складність використання методу та ін.

Проте основною проблемою впровадження ПЦМ в Україні, на наш погляд, є безсистемність його впровадження, що не дає змоги органічного і комплексного поєднання всіх складових елементів ПЦМ.

 

Однак більшість зарубіжних країн впроваджували методики бюджетування в комплексі з іншими реформами упродовж багатьох років. Для цього розроблялися відповідні стратегії в рамках єдиного документа.

В Україні система стратегічного планування перебуває на стадії формування, хоча трансформаційні процеси тривають уже понад 20 років.

Від стратегічного бачення напрямів фінансово-економічної й соціальної політики залежить вироблення відповідних заходів, реалізація яких дасть змогу в кінцевому підсумку досягти стійкого економічного зростання на основі виважених, системних і послідовних кроків та ефективного використання бюджетних коштів. Відсутність документа щодо основних напрямів соціального і економічного розвитку може призвести до неефективного витрачання й без того обмежених бюджетних ресурсів та розбалансування фінансової й економічної систем.

Місцевий розвиток характеризується комплексом різноманітних просторових, економічних, соціальних, культурно-духовних, екологічних та інших чинників, які необхідно

враховувати в процесі здійснення територіального планування. Саме тому на території розробляється не один, а низка планувальних документів, кожен з яких має свій об’єкт,

принципи, призначення, однак разом вони формують цілісну систему планування місцевого розвитку.

Обов’язковими для розробки, базовими видами планувальних документів на місцевому рівні є:

1. Стратегії місцевого розвитку.

2. Просторові програми (Генеральні плани населених пунктів).

3. Щорічні програми соціально-економічного розвитку та культурного роз-

витку території.




Переглядів: 281

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Задача 3 | Взаємозв'язок між загальнодержавною стратегією розвитку, стратегією розвитку галузі на державному рівні та місцевими бюджетними програмами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.